Угода
між Кабінетом Міністрів України
і Урядом Литовської Республіки про співробітництво
і взаємну допомогу в галузі попередження надзвичайних
ситуацій та ліквідації їх наслідків
( Угоду ратифіковано Законом
N 1662-IV ( 1662-15 ) від 24.03.2004 )
Дата підписання: 05.06.2003
Дата набуття чинності: 27.05.2004
Кабінет Міністрів України і Уряд Литовської Республіки, далі
- "Сторони",
усвідомлюючи небезпеку, яку спричиняють для обох держав
надзвичайні ситуації;
визнаючи, що співробітництво в галузі попередження
надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків буде сприяти
добробуту і безпеці обох держав;
визнаючи користь, яку можуть отримати Сторони від обміну
науковою і технічною інформацією у вищезазначеній галузі;
усвідомлюючи можливість виникнення надзвичайних ситуацій,
наслідки яких не можуть бути ліквідовані ресурсами однієї із
Сторін, а також викликану цим необхідність у координації дій
Сторін з метою попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх
наслідків;
підтримуючи зусилля Організації Об'єднаних Націй в галузі
попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків,
поважаючи і підтверджуючи загальновизнані норми і правила, які
існують в рамках різних міжнародних організацій, відповідних
міжнародних конвенцій та договорів, а також прагнучи сприяти
розвитку національних законодавств у цій галузі;
керуючись Договором про дружбу і співробітництво між Україною
та Литовської Республікою ( 440_014 ) від 8 лютого 1994 року,
домовились про таке:
Стаття 1
Сфера застосування
1. Метою цієї Угоди є уможливлення надання Сторонами взаємної
допомоги в межах наявних у них ресурсів у разі виникнення
надзвичайних ситуацій, коли Сторона, що запитує, не може
попередити або ліквідувати їх наслідки власними силами.
2. Ця Угода регулює умови надання добровільної допомоги, яка
надається на основі запиту Сторони, що запитує, а також інші форми
співробітництва.
Стаття 2
Визначення
Терміни, які використовуються в цій Угоді, мають такі
значення:
Сторона, що запитує, - Сторона, яка звертається з проханням
до іншої Сторони про надання допомоги;
Сторона, що надає, - Сторона, яка задовольняє прохання іншої
Сторони про надання допомоги;
група з надання допомоги - група спеціалістів Сторони, що
надає, яка призначена для надання допомоги, належним чином
підготовлена і забезпечена необхідним оснащенням;
окремий експерт - спеціаліст у певній галузі, який
призначений надавати допомогу на території держави Сторони, що
запитує;
оснащення - технічні та транспортні засоби, необхідні для
надання допомоги, включаючи матеріали, необхідні для їх
експлуатації, рятувальне оснащення та спорядження групи з надання
допомоги, рятувальні собаки і особисте спорядження членів групи з
надання допомоги;
матеріали допомоги - матеріальні засоби, призначені для
безкоштовного розподілу серед населення, яке постраждало внаслідок
надзвичайної ситуації;
держава транзиту - держава, територією якої перевозяться
групи з надання допомоги, оснащення та матеріали допомоги у треті
країни відповідно до укладених між Сторонами та цими країнами угод
в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх
наслідків;
надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і
діяльності людей, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом
чи іншим небезпечним явищем, що призвели або можуть призвести до
людських і матеріальних втрат.
Стаття 3
Принципи надання допомоги
1. Сторони здійснюють співробітництво відповідно до положень
цієї Угоди, а також до загальновизнаних міжнародних норм і
принципів з метою негайного надання відповідної інформації та
допомоги в разі надзвичайної ситуації або загрози її виникнення.
2. У разі надзвичайної ситуації на території держави однієї
із Сторін, ця Сторона може звертатись з проханням про надання
допомоги до іншої Сторони. Сторона, що надає, допомагає Стороні,
що запитує, ресурсами, призначеними для гасіння пожеж, надання
технічної та медичної допомоги, виконання інших рятувальних робіт,
а також ліквідації наслідків повені, радіоактивного та хімічного
забруднення, екологічних катастроф та інших надзвичайних ситуацій.
4. Сторони надають одна одній допомогу згідно із своїми
можливостями.
5. Сторона, що запитує, забезпечує умови безперешкодного та
безкоштовного розподілу матеріалів допомоги виключно серед
населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації.
6. Члени групи з надання допомоги та/або окремі експерти
можуть носити уніформу на території держави Сторони, що запитує.
Стаття 4
Запити про допомогу та обмін інформацією
1. Допомога надається на підставі письмового запиту, або в
екстреному випадку - усного, який має бути підтверджений письмово
в найкоротший час. У запиті Сторона, що запитує, зазначає місце,
час та дату, масштаб та характер надзвичайної ситуації, а також
інформацію про поточну ситуацію, про заходи з надання допомоги,
вже вжиті або такі, що плануються, необхідну допомогу, що
запитується, та її пріоритетні галузі.
2. Уповноважений орган Сторони, що надає, в найкоротший час
приймає рішення про надання допомоги та інформує Уповноважений
орган Сторони, що запитує, про можливість, обсяги та умови її
надання.
3. Запити Сторін про допомогу надсилаються та отримуються
дипломатичними каналами.
4. Інформація, зазначена в пункті 1 цієї статті, постійно
оновлюється для відображення розвитку ситуації.
Стаття 5
Транзит
Сторони на підставі запиту та згідно з цією Угодою
забезпечують всю необхідну підтримку під час пропуску через
територію своїх держав груп з надання допомоги, оснащення і
матеріалів допомоги, якщо будь-яка з них є державою транзиту.
Стаття 6
Уповноважені органи і контактні пункти
1. З метою виконання цієї Угоди та координації діяльності, що
здійснюється в її межах, Сторони призначають або створюють один
або декілька Уповноважених органів (далі - "Уповноважені органи"):
в Україні - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
в Литовській Республіці - Міністерство внутрішніх справ,
Міністерство національної оборони.
2. Без шкоди для інших існуючих двосторонніх та
багатосторонніх угод Сторони призначають або створюють один або
декілька контактних пунктів з метою повідомлення і надання
допомоги у разі надзвичайних ситуацій.
3. Сторони письмово повідомляють одна одну дипломатичними
каналами про будь-яке призначення і зміну Уповноваженого органу
(органів), а також контактного пункту (контактних пунктів).
Стаття 7
Спільна робоча група
1. З метою виконання положень цієї Угоди Уповноважені органи
створюють Спільну робочу групу з питань співробітництва в галузі
попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.
Умови створення та функції Спільної робочої групи визначаються
Уповноваженими органами.
2. Спільна робоча група проводить свої засідання по черзі в
Україні та в Литовській Республіці, як правило, один раз на рік,
або у разі необхідності - за домовленістю Уповноважених органів.
Стаття 8
Координація та управління наданням допомоги
в разі надзвичайних ситуацій
1. Уповноважений орган Сторони, що запитує, координує,
управляє та контролює діяльність груп з надання допомоги через їх
керівників.
2. Уповноважений орган Сторони, що запитує, інформує
керівників груп з надання допомоги про обстановку в зоні
надзвичайної ситуації та на конкретних ділянках робіт і, в разі
необхідності, забезпечує ці групи перекладачами та засобами
зв'язку із штабом, який здійснює загальне керівництво пошуковими,
рятувальними та іншими невідкладними роботами.
3. Оснащення груп з надання допомоги повинно бути достатнім
для ведення автономних дій в зоні надзвичайної ситуації протягом
щонайменше 72 годин з моменту їх прибуття.
4. Уповноважений орган Сторони, що запитує, надає групам з
надання допомоги охорону, безкоштовне медичне обслуговування,
харчування та житло, а також забезпечує членів груп предметами
особистого користування в разі вичерпання їхніх власних запасів.
Стаття 9
Порядок перетинання кордону та правила
тимчасового перебування груп з надання допомоги
1. З метою забезпечення ефективності та необхідної
оперативності група з надання допомоги перетинає державний кордон
у спрощеному порядку за наявністю у кожного члена групи документа,
що дає право на перетинання кордону. Керівник групи з надання
допомоги пред'являє органам прикордонного контролю в пункті
перетинання кордону, виданий Уповноваженим органом Сторони, що
надає, документ, що засвідчує направлення групи з метою надання
допомоги та список осіб, що прямують у складі групи.
2. Порядок пропуску через кордон та тимчасове перебування на
території держави Сторони, що запитує, рятувальних собак
визначається в кожному випадку відповідно до карантинних правил,
що діють на території держави Сторони, що запитує.
3. Члени груп з надання допомоги, перебуваючи на території
держави Сторони, що запитує, повинні дотримуватись законів та
правил цієї держави.
4. Для транспортування груп з надання допомоги, їхнього
оснащення і матеріалів допомоги та з метою їх скорішого прибуття
до місця призначення може бути використаний будь-який доступний
вид транспорту.
5. Порядок використання видів транспорту для надання допомоги
визначається Уповноваженими органами.
6. При використанні транспортних засобів, призначених для
надання допомоги відповідно до цієї Угоди, не потрібні дозволи на
міжнародне перевезення та страхування, а також оплата за
користування автомагістралями та іншими автомобільними шляхами.
Транспортні засоби повинні мати розпізнавальні знаки.
Стаття 10
Ввезення, вивезення і транзит оснащення
та матеріалів допомоги
1. Митне оформлення оснащення, матеріалів допомоги та
особистих речей членів груп з надання допомоги, що ввозяться і
вивозяться при наданні допомоги відповідно до положень цієї Угоди,
здійснюється згідно з законодавством держав Сторін у спрощеному і
пріоритетному порядку. Керівник групи з надання допомоги під час
перетинання державного кордону подає митним органам Сторони, що
запитує, окремий перелік оснащення, необхідного для виконання
завдань групою з надання допомоги, та окремий перелік речей, які
ввезені як матеріали допомоги.
2. В екстреному випадку перетинання кордону може відбуватись
не в місці знаходження пункту пропуску через державний кордон. У
цьому разі Уповноважені органи Сторін повідомляють один одного та
свої відповідні органи про таке перетинання та якнайшвидше
передають їм переліки, зазначені в пункті 1 цієї статті.
3. Лікарські засоби, що містять наркотичні та психотропні
речовини, можуть ввозитись у кількості, необхідній тільки для
надання медичної допомоги, відповідно до законодавства держав
Сторін. Використовувати їх має право лише кваліфікований медичний
персонал згідно з відповідними правилами. У цьому випадку керівник
групи з надання допомоги пред'являє митним органам декларацію про
наявність лікарських засобів, що містять наркотичні та психотропні
речовини, із зазначенням їх номенклатури та кількості.
4. Відповідні органи Сторони, що запитує, мають право
здійснювати контроль за використанням та зберіганням лікарських
засобів, що містять наркотичні та психотропні речовини.
5. Невикористані лікарські засоби, що містять наркотичні та
психотропні речовини, мають бути вивезені з території держави
Сторони, що запитує. Акт про використання лікарських засобів, що
містять наркотичні та психотропні речовини, підписується
керівником та лікарем групи з надання допомоги і завіряється
Уповноваженим органом Сторони, що запитує, для подання митному
органу Сторони, що запитує.
6. На обладнання та матеріали допомоги не поширюються
заборони та обмеження, що стосуються ввезення і вивезення товарів.
Забороняється ввозити та вивозити зброю та боєприпаси, за винятком
ввезення і вивезення вибухових речовин, необхідних для надання
допомоги.
Стаття 11
Використання повітряних суден
1. Для транспортування груп з надання допомоги та/або окремих
експертів, оснащення та матеріалів допомоги можуть бути
використані повітряні судна.
2. Польоти повітряних суден здійснюються згідно зі
стандартами та директивами Міжнародної організації цивільної
авіації (ICAO) та правовими актами Сторін з питань повітряної
авіації.
3. У разі прийняття рішення щодо використання повітряних
суден, Уповноважений орган Сторони, що надає, повідомляє
Уповноваженому органу Сторони, що запитує, такі дані:
тип та розпізнавальні знаки повітряного судна;
державу походження, державу реєстрації та реєстраційний знак
повітряного судна;
кількість членів екіпажу та перелік пасажирів;
характер вантажу, що перевозиться (з визначенням оснащення та
матеріалів допомоги);
запланований маршрут польоту, місце та час, які заплановані
для зльоту та посадки.
Стаття 12
Відшкодування витрат
1. Сторона, що запитує, може в будь-який час скасувати запит
про допомогу, якнайшвидше інформуючи Сторону, що надає, про таке
рішення.
2. Якщо Сторони не домовились про інше, допомога надається
безкоштовно.
3. Повітряні судна Сторони, що надає, що використовуються для
надання допомоги, звільняються від оплати за транзитний проліт,
посадку, зліт та навігаційні послуги.
4. У разі, коли повітряне судно використовується для надання
допомоги, Уповноважені органи Сторін у кожному конкретному випадку
домовляються про відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням
пальним і технічним обслуговуванням повітряних суден.
Стаття 13
Відшкодування шкоди
1. Сторони відмовляються від вимог одна до одної щодо
відшкодування шкоди, якщо вона спричинена у зв'язку з виконанням
завдань щодо реалізації цієї Угоди у випадках:
спричинення шкоди майну або довкіллю членом групи з надання
допомоги та/або окремим експертом;
отримання каліцтва, розладу здоров'я або загибелі члена групи
з надання допомоги та/або окремого експерта.
2. Якщо член групи з надання допомоги та/або окремий експерт
у зв'язку з виконанням робіт згідно з цією Угодою на території
держави Сторони, що запитує, завдає збитків юридичній або фізичній
особі, то Сторона, що запитує, відшкодовує їх відповідно до
законодавства своєї держави, що застосовується в разі завдання
збитків її громадянами.
3. Якщо збитки були спричинені членом групи з надання
допомоги та/або окремим експертом умисно або через необережність,
то Сторона, що надає, відшкодовує всі відповідні витрати за умови,
що факт умисного завдання шкоди доведений судом Сторони, що
запитує.
Стаття 14
Відношення до інших міжнародних угод
Ця Угода не зачіпає прав та обов'язків Сторін, що передбачені
іншими міжнародними угодами.
Стаття 15
Вирішення спорів
Будь-які спори відносно тлумачення або застосування цієї
Угоди вирішуватимуться шляхом переговорів між Уповноваженими
органами Сторін, у разі недосягнення згоди цим шляхом, спір буде
вирішуватись по дипломатичних каналах.
Стаття 16
Зміни та доповнення до Угоди
1. Зміни та доповнення до цієї Угоди можуть бути внесені за
взаємною згодою Сторін, оформлені у вигляді Протоколів, які
становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди.
2. Протоколи набувають чинності у порядку, передбаченому
пунктом 1 статті 17 цієї Угоди.
Стаття 17
Заключні положення
1. Ця Угода набуває чинності на 30-й день з дати отримання
останнього дипломатичного повідомлення про виконання Сторонами
внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.
2. Ця Угода укладається на невизначений термін. Дія Угоди
може бути припинена кожною із Сторін шляхом письмового
повідомлення дипломатичними каналами. Угода втрачає чинність через
6 місяців від дати отримання однією із Сторін письмового
повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди.
3. Припинення дії цієї Угоди, якщо Сторони не домовились про
інше, не впливає на виконання зобов'язань, які виникли під час дії
цієї Угоди.
Вчинено в м. Київ 5 червня 2003 року в двох примірниках,
кожний українською, литовською та англійською мовами, при цьому
всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо
тлумачення положень цієї Угоди перевагу матиме текст англійською
мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Литовської Республіки
(підпис) (підпис)