З набранням чинності Законом "Про податок з доходів фізичних осіб"
(далі — Закон) багато що зміниться для наших громадян. З одного боку,
значно зменшується ставка, а з іншого — значно розширено перелік операцій,
здійснення яких підпадає під оподаткування цим податком. Відповідно до п. 4.2.14
ст. 4 Закону до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід
у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим
податком згідно з нормами ст. 13 Закону (норми зазначеної статті набирають чинності
з 01.01.2005 р.). Під оподаткування потрапляють об'єкти нерухомості, рухоме
майно, суми страхових виплат по договорах страхування, готівкові кошти, об'єкти
інтелектуальної та комерційної власності. Розглянемо деякі перелічені об'єкти
та порядок їхнього оподаткування в майбутньому.
Серед об'єктів спадщини, які підлягають оподаткуванню, є і об'єкти нерухомого майна. Відповідно до п. 1.10 ст. 10 Закону нерухоме майно (нерухомість) — об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля. Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на: а) будівлі, а саме: приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями (будівлі, у свою чергу, поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі); 6) споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.
При цьому ставка податку залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця. Так, при отриманні спадщини членами сімї першого ступеня споріднення: а) за нульовою ставкою до вартості нерухомості, що успадковується іншим членом подружжя спадкодавця; б) за ставкою 5% до вартості нерухомості, що успадковується членом сімї спадкодавця першого ступеня споріднення, який не є членом його подружжя (батько, мати, син, донька).
При отриманні спадщини спадкоємцями, які не є членами сімї спадкодавця першого ступеня споріднення (наприклад, дядько, тітка, брат, сестра, племінники), буде застосовуватися ставка 13%, а з 1 січня 2007 р. — 15%. Якщо ж нерухомість залишає у спадщину нерезидент, то в такому разі слід застосовувати ставку, що дорівнює подвійному розміру ставки, визначеної п. 7.1 ст. 7 Закону від об'єкта оподаткування, тобто 26% (з 2007 р. - 30%).
Нерухомість тісно пов'язана із рухомим майном, оскільки відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону рухоме майно — це майно, відмінне від нерухомого. Отже, якщо особа отримує у спадщину об'єкт рухомого майна, то вона також сплачуватиме податок. До об'єктів рухомого майна підпунктом "б" п. 13.1 ст. 13 Закону віднесено: предмети антикваріату або витвори мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-які транспортні засоби та приладдя до них; інші види рухомого майна. При оподаткуванні цього майна застосовуватиметься така сама процедура, що для оподаткування успадкованої нерухомості.
При оподаткуванні успадкованогомайна є також нюанси, які стосуються об'єктів комерційної власності, до яких належать: цінні папери (за винятком депозитного (ощадного) сертифіката); корпоративне право; власність на об'єкт бізнесу як такий (тобто власність на цілісний майновий комплекс); інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею. Так ось, зазначені об'єкти оподатковуватимуться за ставкою 13% (з 2007 р. — 15%) до вартості успадкованого майна. При цьому ставка податку не залежить від того, чи є їх отримувач спадкоємцем першого ступеня споріднення чи ні.
Якщо спадкоємець отримує у спадщину готівкові кошти або кошти, які зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небан-ківських фінансових установах (у тому числі депозитні (ощадні) сертифікати), то порядок оподаткування залежить від ступеня спорідненості і від мінімальної заробітної плати. Так, за нульовою ставкою оподатковуватиметься майно, отримане іншим членом подружжя; за ставкою 5% — у випадку, коли успадкована сума становить не більше 100 мінімальних заробітних плат, а спадкоємцем є член сімї спадкодавця першого ступеня споріднення, який не є членом його подружжя; за ставкою 13% (з 2007 р. — 15%), — якщо більше 100 мінімальних заробітних плат (розмір заробітної плати встановлюється законом на початок року, в якому така спадщина успадковується).
Згідно з п. V п. 13.1 ст. 13 Закону податком з доходів фізичних осіб оподатковуються суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного страхування. Якщо спадкоємцем є інший член подружжя, то зазначений об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою; 5% ставка застосовується, коли спадкоємцем виступає член сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, який не є членом його подружжя.
Тобто, якщо особа-спадкодавець уклала у встановленому законодавством порядку договір про страхування життя чи майна, то спадкоємець (крім іншого з подружжя), отримавши відповідні страхові виплати чи страхове відшкодування за цим договором, повинен сплатити з них податок.
Що стосується договорів недержавного пенсійного страхування та успадкування пенсійних активів, то це питання регулюється Законом від 9 липня 2003 р. "Про недержавне пенсійне забезпечення", зокрема ст. 66. Так, пенсійні кошти, накопичені за час перебування у шлюбі одним з подружжя у пенсійному фонді, страховій організації чи на пенсійному депозитному рахунку, є спільним майном подружжя (якщо інше не передбачено шлюбним контрактом). Пенсійні кошти успадковуються особою (особами), яка є спадкоємцем власника таких коштів згідно з цивільним законодавством України. Якщо надходження внесків припинено у зв'язку із смертю учасника фонду, адміністратор недержавного пенсійного фонду (далі — адміністратор) зобов'язаний письмово повідомити державну нотаріальну контору за місцем проживання учасника фонду протягом десяти робочих днів після отримання інформації про смерть такого учасника фонду. Повідомлення надсилається за рахунок пенсійних коштів, що належали померлому учаснику фонду, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов'язаний протягом двох місяців після закінчення строку для прийняття спадщини подати адміністратору заяву про оформлення права на спадщину. Успадковані пенсійні кошти виплачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата в порядку, визначеному Законом "Про недержавне пенсійне забезпечення". Адміністратор, страхова організація або банківська установа здійснює одноразову пенсійну виплату спадкоємцям у строки, визначені цим Законом, якщо протягом цього строку не було накладено заборону на здійснення виплати згідно із законом. Після того, як спадкоємець (крім іншого подружжя) отримав відповідні кошти, він зобов'язаний сплатити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5% від успадкованої суми коштів.
Якщо ж спадкодавцем є нерезидент, — то в такому разі буде застосовуватися подвійний розмір податкової ставки, що становить 26% (з 2007 р. — 30%) від будь-якого успадкованого об'єкта (майна).
До речі, Законом (ст. 14) встановлено аналогічний порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).
Варто зазначити, що згідно із підпунктом 22.1.5 ст. 22 Закону положення щодо оподаткування доходів від спадщини, а також дарування (зокрема ст.ст. 13, 14) набирають чинності з 1 січня 2005 р. А до того часу особи, які отримуватимуть спадщину, сплачуватимуть державне мито в розмірі, визначеному в Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. "Про державне мито".