Спільна власність- спільна відповідальність

Жінка похилого віку володіє частиною будинку; другу частину займала інша людина, яка вже померла, а на її половині проживали дочка колишньої сусідки та двоє її дітей. Згодом вони придбали квартиру та виїхали, залишивши свою частину помешкання без нагляду. Внаслідок цього ця частина будинку поступово руйнується від вологи, що почала виступати на стінах. Упроханні продати свою частину будинку, щоб там проживали люди та доглядали за хатою, дочка колишньої сусідки відмовила, мотивуючи тим, що вона використовує свою частину городу біля жати. Щоб будинок не руйнувався, заявниця бажає через суд зобов'язати дочку колишньої сусідки доглядати свою частину. Тому запитує:-які документи їй потрібно подати до суду, якими доказами обґрунтовувати свою позицію?

З описаної ситуації випливає, що будинок належить 'на праві спільної часткової власності двом співвласникам, оскільки у кожного з співвласників будинку визначена частка у праві власності.

Стаття 358 Цивільного кодексу передбачає, що право спільної часткової власності здійснюється за згодою співвласників.

У статті 360 Цивільного кодексу зазначено, що кожен із співвласників відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Крім того, існує ряд загальних норм, які зобов'язують власника до певних дій. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 1 статті 151 Житлового кодексу України встановлює, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок, зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

В описаній ситуації власник не лише не здійснює утримання належного йому майна — частини будинку, а й зловживає своїм правом, створює умови, які не дають можливості іншому співвласнику здійснювати утримання будинку.

Якщо співвласникам не вдалося дійти згоди з вини одного з співвласників, інший вправі звернутися до суду, за рішенням якого буде покладено обов'язок на іншого співвласника брати участь в утриманні спільного майна і дотримання цього обов'язку можна забезпечити шляхом примусового виконання.

Для позитивного вирішення цієї справи у суді необхідно довести факт невиконання іншим співвласником обов'язку щодо утримання спільної власності. Докази можуть бути різними: показання свідків, якіпідтвердять відмову співвласника від участі в утриманні спільного майна, суттєве погіршення стану майна, для більшої переконливості можна сфотографувати будинок чи окремі його частини, де помітно ознаки руйнування, -висновки експерта, будівельної чи проектної організації про погіршення стану майна та необхідність проведення ремонту у зв'язку з загрозою його подальшого руйнування.

Якщо існує загроза руйнування будинку, то для того, щоб суд визначив конкретну суму, яку повинен оплатити співвласник на проведення ремонту, необхідно представити розрахунок або кошторис вартості ремонту, тоді у рішенні суду буде визначено конкретно, в якому розмірі співвласник повинен взяти участь у спільних витратах. Можливий також варіант проведення ремонту одним із співвласників, якщо це загрожує руйнуванню будинку, з наступним відшкодуванням понесених ним витрат у відповідній частині та у судовому порядку за рахунок іншого співвласника у разі його відмови. Щоб не виникло проблем з підтвердженням вартості ремонту, бажано мати письмові докази вартості ремонту: акти виконаних робіт, квитанції про оплату рахунків тощо.

Якщо стан майна, що перебуває у спільній власності, погіршився з вини одного співвласника, інший співвласник вправі вимагати відшкодування заподіяної шкоди. Наприклад, один із співвласників не ремонтує дах у своїй частині будинку, внаслідок чого дощова вода руйнує стіну, яка є спільною для обох співвласників, знищує побілку у частині будинку, що належить іншому співвласнику, завдає йому моральної шкоди, оскільки погіршує умови проживання не лише у власній, а й у сусідній частиш будинку.

Згідно з частинами 4, 5 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, тож власник не може використовувати своє право власності на шкоду правам, свободам та гідності інших громадян. Відшкодування заподіяної шкоди врегульовано главою 82 ЦКУ.

Ліги студентів-правників Львівської комерційної академії під керівництвом асистентів кафедри цивільного права та процесу О. КОТУХИ та Р. ГЕНТОША

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 7 14-20 лютого 2004 р.