Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до п. 1.18 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" лізингова (орендна) операція — господарська -операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
Відповідно до підпункту 3.2.2. п. 3.2. ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з надання орендодавцем (лізингодавцем) майна у користування орендарю (лізингоотриму-вачу) згідно з умовами договору оперативної оренди (лізингу) або оренди землі, а також повернення такого майна орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору.
Однак згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. З цього ж Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Поняття терміна "продаж" товарів (робіт, послуг) наведено у п. 1.4 ст.1 вищезгаданого Закону. Під продажем послуг (робіт) розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (результатів робіт), зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), продаж, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, у тому числі промислової, власності.
Тобто у цьому випадку об'єктом оподаткування є операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу), а не операції з надання орендодавцем (лізингодавцем) майна у користування орендарю (лізингоотриму-вачу) згідно з умовами договору оперативної оренди (лізингу) або оренди землі, а також повернення такого майна орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору.
І, оскільки згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З вищезгаданого Закону операції з оплати вартості послуг за договорами оренди є об'єктом оподаткування ПДВ, то визначена договором плата за оренду землі підпадає під об'єкт оподаткування.
Слід зазначити й те, що до категорії платників ПДВ, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", віднесено суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі підприємства з Цюземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інші юридичні особи, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, фізичні особи, які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством України.
Такі особи зобов'язані зареєструватись платниками податку на додану вартість, якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 2.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість").
Належність суб'єкта до неприбуткових організацій, державних установ, громадських організацій чи інших не звільняє такого суб'єкта від обов'язків зареєструватися платником податку на додану вартість.
Таким чином, на наш погляд, бюджетні установи та органи місцевого самоврядування, які передають на умовах оренди майно державної і комунальної власності, чи здійснюють продаж і надають послуги з оренди земельних ділянок, і отримують оплату вартості послуги за договором оренди протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців у розмірі, який перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повинні зареєструватися платниками податку на додану вартість і в подальшому нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ.