• Реалізація кріпленого вина у бочках місткістю 100 — 500 літрів

Статтею 11 Закону № 481/95-ВР встановлено, що виноробна продукція може розливатися виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л i більше. Розлив виноробної продукції може здійснюватися виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, упаковку типу «Tetra-Pak», у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд зі скла та глазурованої кераміки або дерева. Зазначені у ст. 11 Закону № 481/95-ВР вимоги до місткості тари не застосовуються до імпортних алкогольних напоїв.
По-перше, ст. 11 Закону № 481/95-ВР встановлено єдині вимоги для маркування виноробної продукції, що реалізується через торговельну мережу, які передбачають, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції в доступній для споживача формі зазначається необхідна інформація (назва держави, найменування підприємства та його місцезнаходження, назва продукції, місткість посуду, вміст спирту (% об.) тощо).
По-друге, відповідно до ст. 7 Закону № 329/95-ВР та Положення № 567 виноробна продукція, розлита в тару вищезазначеної місткості, повинна маркуватися акцизними марками, на яких позначено відповідну місткість тари, а саме: «0,05 л», «0,1 л», «0,2 л», «0,25 л», «0,375 л», «0,4 л», «0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 л i більше». При цьому марки наклеюються на кожну пляшку (упаковку (типу «Tetra Pak»)) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розривання) виробів. Положенням передбачено, що марки наклеюються лише на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину або (у разі реалізації напоїв в упаковках типу «Tetra Pak») — по осі упаковки на верхній площині. Тобто марка з написом «1,0 л i більше» може бути наклеєна лише на пляшку або упаковку типу «Tetra Pak».
Таким чином, не передбачено норми щодо маркування акцизними марками такого виду тари з місткістю 1,0 л i більше, як бачки, цистерни, баки, бочки тощо.
Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Закону № 481/95-ВР та п. 2 Правил № 854 реалізація на розлив алкогольних напоїв у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування відноситься до роздрібної торгівлі, то реалізація вина чи лікеро-горілчаних виробів на розлив безпосередньо з бочок, автоцистерн чи з іншої тари, яка не відповідає вимогам Закону № 481/95-ВР, не дозволяється.
Вино, розлите в бочки, цистерни та іншу подібну тару, може реалізовуватися, по-перше, лише для подальшої переробки, розливу в пляшки тощо, по-друге, в тарі, передбаченій нормативно-технічною документацією на дану продукцію. А переробка напівфабрикату чи розлив вина в пляшки є стадією виробництва алкогольних напоїв, що підлягає обов’язковому ліцензуванню. Тобто підприємство, якому реалізується вино як напівфабрикат в бочках, цистернах та іншій подібній тарі, повинно бути виробником такого вина. Інструкцією № 291 визначено, що до готової продукції віднесено продукцію, обробку якої закінчено та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками i відповідає технічним умовам i стандартам.
При цьому в кожному конкретному випадку необхідно враховувати нормативну документацію на відповідну продукцію. Так, галузевим стандартом України (ГСТУ 202.003—96 Вермути. Технічні умови) визначено, що розлив вермутів здійснюється лише у скляні пляшки. Розлив у іншу тару для відвантаження з метою розливу на інших підприємствах не передбачено. Тобто суб’єкт підприємницької діяльності — виробник не має права відвантажувати вермути як напівфабрикат іншим підприємствам-виробникам.
Розлив алкогольних напоїв для реалізації в роздрібній мережі та мережі громадського харчування може здійснюватися в передбачену діючими стандартами тару лише виходячи з вимог, встановлених Законом № 481/95-ВР, а також відповідно до вимог нормативної документації, які не суперечать вимогам цього Закону. У разі якщо нормативна документація не відповідає вимогам Закону № 481/95-ВР, міністерства i відомства — розробники нормативної документації на зазначену продукцію повинні привести її у відповідність з чинним законодавством.
Щодо маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в тарі великої місткості (бачках, бочках, цистернах, баках тощо) для подальшої переробки чи розливу в пляшки, то, оскільки технічно неможливо обклеїти напої такої тари марками акцизного збору у спосіб, визначений Положенням № 567
(П- чи Г-подібним способом через горловину пляшки або по осі упаковки типу «Tetra Рак» на верхній площині), алкогольні напої, що реалізуються в такій тарі, не обклеюються акцизними марками, але акцизний збір сплачується згідно з порядком i за ставками, встановленими чинним законодавством. Крім того, відповідно до п. 5 ст. 6 Закону № 329/95-ВР ввезення алкогольних напоїв у автомобільних цистернах, а також баках, бачках та інших ємкостях місткістю більше 5 л з метою реалізації або обміну на території України здійснюється також без обклеювання їх акцизними марками. Згідно з постановою № 390 та Інструкцією № 33 моментом сплати акцизного збору з таких алкогольних напоїв буде момент оформлення ВМД з метою вільного використання підакцизних товарів на митній території України, а саме проставлення на ВМД відбитка особистої номерної печатки інспектора митниці.
Продаж алкогольних напоїв на розлив громадянам згідно зі ст. 1 Закону № 481/95-ВР та Правилами № 854 може здійснюватися лише підприємствами громадського харчування. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється в підприємствах громадського харчування i в спеціалізованих відділах підприємств (які мають статус підприємств громадського харчування) з універсальним асортиментом продовольчих та/або непродовольчих товарів (п. 22 Правил № 854). У разі реалізації на розлив вина чи лікеро-горілчаних виробів, розлитих у бочки, цистерни, бачки, баки, тобто у тару невстановленого зразка, суб’єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність, передбачену ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Суб’єкти, що реалізують алкогольні напої в роздрібній мережі та мережі громадського харчування, зобов’язані також дотримуватися законів № 1023-ХІІ, № 4004-ХІІ, Правил № 854, Порядку № 108 та інших нормативних документів, що прямо та/або побічно регламентують торговельну діяльність.
Щодо виноградних натуральних сухих вин, їх розлив дозволено здійснювати не лише у тару місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л i більше, а також у тару місткістю від 100 до 500 л, виготовлену з матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями (ст. 11 Закону № 481/95-ВР). При цьому зазначені у ст. 11 Закону № 481/95-ВР вимоги щодо маркування виноробної продукції можуть не застосовуватися лише до виноградних натуральних сухих вин, що розливаються в тару (посуд) місткістю від 100 до 500 л. З урахуванням ст. 153 Закону № 481/95-ВР спеціалізовані підприємства громадського харчування можуть продавати громадянам та іншим кінцевим споживачам виноградні натуральні сухі вина на розлив не тільки з пляшки (упаковки (типу «Tetra Pak»)), а й з великої тари місткістю від 100 до 500 л (бочки, цистерни тощо). Інші вина можуть продаватися на розлив лише з пляшок (упаковок (типу «Tetra Pak»)).
Таким чином, на підприємствах виноробної промисловості починаючи з 01.01.2003 p. дозволяється розливати лише вина натуральні сухі у тару (посуд) місткістю від 100 до 500 л для подальшої реалізації через підприємства громадського харчування громадянам i кінцевим споживачам. Отримати дозвіл можуть як підприємства первинного виноробства, так i підприємства вторинного виноробства. У заяві необхідно зазначити перелік найменувань натуральних сухих вин та надати технологічні інструкції (копії) на ці вина. Якщо підприємство не є власником цих найменувань, то надаються дозволи власників-виробників (ст. 3 Закону № 481/95-ВР).