У № 2 "ЮК" за 2002 рік ми висвітлювали окремі положення нового Кримінального кодексу України (далі - Кодекс), що був прийнятий 1 вересня 2001 року. За час свого існування Кодекс зазнав деяких змін і доповнень, більшість яких торкнулися злочинів у господарській сфері. На численні прохання наших читачів ми продовжуємо серію публікацій щодо новел у Кодексі.
Тепер Кодекс визначає як самостійний вид злочину сам факт створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинених такою організацією, а також організацію, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп, розроблення планів та умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп. За такий злочин передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Але закон передбачає звільнення особи від відповідальності, крім організатора або керівника злочинної організації, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла розкриттю такої організації.
Окремий склад злочину становить створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Під воєнізованими слід розуміти формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких провадиться військова, стройова чи фізична підготовка. Під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю. Закон передбачає звільнення особи від відповідальності за створення таких формувань та участь у їх діяльності, якщо вона добровільно вийшла з такого формування і повідомила про його існування органи державної влади чи органи місцевого самоврядування.
Окремою групою у господарській діяльності стоять злочини, спрямовані проти бюджетних коштів України. До таких злочинів Кодекс відносить використання службовою особою бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а також недотримання вимог щодо пропорційного скорочення чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах. Великий розмір бюджетних коштів — це сума, що в тисячу разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Обтяжує злочин діяння, предметом якого були кошти в особливо великих розмірах, і такими вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. За законом злочинною діяльні-
стю вважається також видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій.були кошти у великих або особливо великих розмірах.
Зрозуміло, що виникнення такої відповідальності продиктовано вимогами сьогодення і направлено на захист стабільності виплати пенсій, заробітної плати та інших соціальних виплат.
Цей розділ Кодексу є реакцією на становлення ринкових відносин в економіці, на розвиток підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Раніше закон передбачав кримінальну відповідальність за виготовлення або зберігання з метою збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення, а тепер кримінальна відповідальність настає в разі незаконного придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збуту чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.
Міра покарання за ці дії — штраф у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. Обтяжуючими обставинами зазначеного злочину є відкриття підпільних цехів та використання обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинення цього злочину особою, яка раніше вже була засуджена за це. Найсуворішу міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та конфіскацією обладнання для їх виготовлення закон передбачає, якщо такі дії пов'язані з виготовленням товарів з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, та з незаконним збутом таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.
Читач, мабуть, звернув увагу на те, що Кодекс підкреслює . незаконність виготовлення, зберігання або транспортування з , метою збуту підакцизних товарів. Це означає, що законно така діяльність здійснюється на підставі державної реєстрації, ліцензування тощо. Кілька слів про спекуляцію. Як відомо, спекуляція передбачає наживу. Підприємницька діяльність, метою якої є прибуток, згідно з Конституцією не заборонена законом. Отже, спекуляція як склад злочину віджила, застаріла і не суперечить законній підприємницькій діяльності.
Закон передбачає кримінальну відповідальність за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії): за організацію незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, за надання приміщень і споруд для розташування таких пунктів. Міра покарання за такі дії — штраф від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або громадські роботи від ста до двохсот годин. За дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий злочин, передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на термін до трьох років.
Кодексом також передбачена відповідальність за ухилення від обов'язкової здачі на афінаж (афінаж — процес відокремлення металів (золота, платини, срібла) від домішок або одне від одного) або від обов'язкового продажу видобутих із надр, одержаних із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи коштовних каменів, якщо ці діяння вчинені у великому розмірі, а також за ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або здачі для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, коштовних каменів, ювелірних чи побутових виробів з них або брухту таких виробів. Злочин карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до двох років. Порушення правил здавання дорогоцінних металів і коштовних каменів визнається вчиненим у великому розмірі, якщо вартість зазначених у законі предметів, не зданих або не проданих, перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В Україні основна частка нелегальних доходів отримується від:
— контрабанди (наркотиків, зброї тощо);
— шахрайства з фінансовими ресурсами, включаючи незаконні махінації в процесі приватизації;
— корупції тощо.
Отже, розробка правових норм, Тх узгодження з іншими розділами законодавства України є важливим завданням для протидії легалізації ("відмиванню") доходів, здобутих злочинним шляхом. Невипадково до нового Кодексу у січні 2003 року внесено наступні зміни:
стаття Кодексу про придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом без попередньої домовленості, тепер пов'язується з умовою відсутності ознак легалізації ("відмивання") доходів, одержаних злочинним шляхом;
закон про легалізацію ("відмивання") доходів, одержаних злочинним шляхом, викладено у новій редакції: вчинення фінансової операції чи укладення угоди щодо коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільне небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації ("відмиванню") доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерел їх походження, місць знаходження, переміщення, а також набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільне небезпечного протиправного діяння, ще; передувало легалізації ("відмиванню") доходів.
Обтяжують злочин дії, що вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, чи у великому розмірі, особливо великому розмірі або вчинені організованою групою. Суспільне небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації ("відмиванню") доходів, є діяння, внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи, за яке Кодексом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох років (за винятком діянь, що передбачають відповідальність за ухилення від повернення доходів в іноземній валюті та ухилення від сплати податків та зборів, інших обов'язкових платежів), або яке визнається злочином за кримінальним законодавством іншої держави, за умови, що Кримінальним кодексом України за таке ж саме діяння теж передбачена відповідальність.
Легалізація ("відмивання") доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А в особливо великому розмірі,— якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кодекс доповнено новим складом злочину, який передбачає кримінальну відповідальність за умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації ("відмиванню") доходів, одержаних злочинним шляхом. Відповідальність передбачається за повторне умисне неподання інформації або повторне умисне подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Також у кримінальному порядку караються: незаконне розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю.
Питання екологічної безпеки стає однією з найактуальніших проблем сьогодення. Невипадково злочинам, пов'язаним з порушенням правил охорони навколишнього середовища, присвячена окрема глава Кодексу.
Новий Кодекс дає поняття порушення правил екологічної безпеки, а саме: порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення будівництва, реконструкції та введення в експлуатацію, а також експлуатація та ліквідація підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, які спричинили загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки. Відповідальність за такі дії передбачається у вигляді позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з позбавленням права займати певн^посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Закон забороняє приховування або навмисне перекручування службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, що пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини, і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний і тваринний світ, а також відомостей про стан захворюваності населення у районах з підвищеною екологічною небезпекою. Якщо такі дії пов'язані з обтяжуючими обставинами, а саме: вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, передбачається міра покарання у вигляді обмеження волі на термін від двох до п'яти років або позбавлення волі на такий самий термін з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років або без такого.
Окремими статтями Кодексу захищаються земля, вода, ат-. мосферне повітря, надра, рослинний і тваринний світ тощо. Звичайно, слідчо-судова практика стосовно цього питання ще не набула поширення, і все ж ми можемо вже говорити про перші кроки на шляху регулювання законодавства щодо захисту довкілля, в якому живемо.
Багато уваги приділяється у новому Кодексі злочинам проти громадської безпеки. Детально розглядаються такі типи цих злочинів:
До введення нового Кодексу не існувало такого поняття, як злочин проти моральності. Такі правопорушення, як, наприклад, розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, утримання місць розпусти і звідництва тощо, були вміщені у розділі, що передбачав відповідальність за порушення громадського порядку, безпеки і здоров'я населення.
Новий закон відокремив ці та подібні злочини в категорію, що пов'язана з порушенням людської моралі. Кодекс передбачає кримінальну відповідальність за систематичне заняття проституцією, тобто за надання сексуальних послуг з метою отримання доходу. Більш тяжким злочином, безсумнівно, є примушування або втягнення осіб у заняття проституцією шляхом застосування насильства чи погрози його застосування, знищення чи пошкодження майна, шантажу або обману. Міра покарання за цей злочин передбачає позбавлення волі на строк від одного до трьох років. Обтяжує зазначені такі злочинні дії те, що вони вчинені стосовно неповнолітнього або організованою групою. За такі дії передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п'яти років.
Найтяжчим вважається сутенерство, тобто створення, керівництво або участь в організованій групі, яка забезпечує діяльність з надання сексуальних послуг особами чоловічої та жіночої статі з метою отримання прибутків. Такі дії караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.
Отже, закон забороняє підприємницьку діяльність по наданню сексуальних послуг.
Нове визначення тепер має кримінальна відповідальність за пропаганду культу насильства та жорстокості. Склад такого злочину буде мати місце лише тоді, коли йтиметься про ввезення в Україну творів, які пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування осіб до участі в їх створенні. Обтяжують покарання ті самі дії щодо кіно-та відеопродукції, а також дії, пов'язані із збутом, розповсюдженням подібних творів неповнолітніми або примушування неповнолітніх до створення таких творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
Окремо слід відзначити Указ Президента України від 4 лютого 2003 року щодо захисту моральності та утвердження здорового способу життя в суспільстві. Указом запропоновано Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям запровадити контроль за недопущенням відтворення в електронних, інших засобах масової інформації та під час проведення видовищно-масових акцій сцен насильства, жорстокості та бездуховності, розповсюдження порнографії та іншої інформації, що підриває суспільну мораль.
Як зазначено в Кодексі, під культом насильства і жорстокості розуміється:
Читачеві знайомі такі поняття, як "наркотичні засоби", "психотропні речовини", але не кожен знає, що таке "прекурсори".
Прекурсори — це речовини та їх солі, що використовуються для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Такі, наприклад, як соляна та сірчана кислоти, ацетон, ефедрін тощо.
Кодекс відокремлює злочини, пов'язані з порушенням обігу прекурсорів. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин караються штрафом до п'я-тидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до трьох років. Особа, яка добровільно здала прекурсори, призначені для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерела їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за зазначені дії. Обтяжують правопорушення дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах з метою збуту, або незаконний збут прекурсорів. Дії, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, караються позбавленням волі на термін від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна. Кримінальна відповідальність передбачена також за контрабанду, використання коштів, здобутих від незаконного обігу прекурсорів, а також за викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.
Кодекс передбачає покарання за публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян. Такий злочин карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
Окремою групою стоять такі злочини, як незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів і психотропних речовин або прекурсорів, призначених для виробництва або виготовлення цих засобів чи речовин, а також незаконна видача рецептів на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах. Зазначені злочини направлені проти здоров'я населення.
Розповідаючи читачу про різні склади злочинів, як адвокат звертаю увагу і на такі обставини, що виключають відповідальність. Громадянин повинен знати не тільки свої обов'язки, а також і свої права. Боротьба з наркоманією — не виключення. Відповідальність за злочин може бути тільки відповідно до вимог закону. Вживання одурманюючих засобів є не тільки шкідливим для здоров'я, а й за певних умов стає злочином. Та для початку про те, що закон має на увазі під одурманюючими засобами. До таких належать сильнодіючі токсичні речовини промислового та побутового призначення, прекурсори (бензин, ацетон, розчинні лаки, фарби тощо).
Кодекс передбачає такі склади злочинів, пов'язаних з вживанням одурманюючих засобів:
Комп'ютери ввійшли в наше життя як добрі помічники. Фахівці, котрі працюють з ними, знають, як буває прикро, коли до комп'ютера потрапив вірус. Порушуються плани, настає перебій в роботі, підприємству завдається матеріальна шкода. Тому розроблено певні правила користування комп'ютером та комп'ютерними мережами, і порушення таких правил може потягти кримінальну відповідальність.
Кодекс передбачив в окремому розділі покарання за такі злочини, як незаконне втручання в роботу автоматичних електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних ме^ реж, що призвело до перекручення чи знищення комп'ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп'ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації. Такі дії караються штрафом до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років або обмеженням волі на такий самий термін. Ті само дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно, чи за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на термін до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Ті, хто потерпає від розповсюдження комп'ютерного вірусу, можуть подати скаргу до правоохоронних органів з проханням провести розслідування справи. Такі справи, звичайно, складні не тільки тому, що вони є новими у законодавчій практиці України, але й тому, що потребують компетентних консультацій фахівців у галузі комп'ютерної техніки та відповідної експертизи.
Кодекс передбачає, що викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем караються штрафом від п'ятидесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Ці дії обтяжуються, якщо вони вчинені повторно або групою осіб. Міра покарання передбачається у вигляді позбавлення волі на -термін від двох до п'яти років, якщо зазначені дії заподіяли істотну шкоду. Порушення правил експлуатації автоматизованих елект-ронно-обчисяювальних машин, їх систем, комп'ютерних мереж караються штрафом до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними-роботами на строк до двох років. Те саме діяння, якщо вогіо заподіяло істотну шкоду, карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Існують професії, пов'язані із захистом прав та свобод громадян. До таких належить і професія журналіста. Вперше Кодекс передбачає відповідальність за вчинення перешкод законній професійній діяльності журналіста як одну з гарантій захисту особистих прав і свобод людини. Кодекс передбачає, що умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста карається штрафом до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арештом на термін до шести місяців або обмеженням волі на термін до трьох років.
Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб, за попередньою змовою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на термін до трьох років. Невипадково зазначена стаття вміщена у розділі Кодексу, де передбачається відповідальність за злочини, спрямовані проти особистих прав і свобод людини. Звичайно, з адвокатського погляду практика застосування цієї правової норми потребує роз'яснення ряду питань, як, наприклад: що треба розуміти під колом професійної діяльності або в чому конкретно може виявлятися переслідування. Однак навіть і тоді, коли немає достатньої практики застосування такого закону, сам факт його прийняття свідчить про те, що Україна вступає на шлях демократизації.
Людина завжди вбачає в особі представника преси свого захисника. Об'єктивне, побудоване на достовірних фактах журналістське розслідування стає важливою умовою у справі захисту прав громадянина.
Закон також захищає професійну діяльність адвоката. Насильницькі дії щодо адвоката, пов'язані з його професійною діяльністю, забороняються Кодексом. Це зрозуміло, тому що тільки за таких умов можливий повноцінний захист громадянина.
Погрози вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Якщо мало місце умисне заподіяння легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень зазначеним особам, то такі дії караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Дії, пов'язані з умисним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження тим самим особам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Окрема стаття Кодексу захищає майно, що належить вищезазначеним особам. Умисне знищення або пошкодження майна у зв'язку з наданням правової допомоги караються штрафом від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Такі дії обтяжуються, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху, іншим загальнонебез-печним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах. У випадку, коли такі дії спричинили загибель людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настання інших тяжких наслідків, закон передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років. І, нарешті, вбивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Як бачимо, адвокат у таких правопорушеннях може опинитися у ролі потерпілого, і як будь-який громадянин він може мати адвоката або сам захищати свої права.
Близько до зазначених складів злочину стоять такі, як порушення права на захист. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або суддею, карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк'до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Ті самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Кримінальна відповідальність передбачена за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або за порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. Такі дії обтяжуються, якщо вони вчинені службовою особою з використанням свого службового становища. Ці дії караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
В останньому розділі Кодексу розглядаються злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Серед таких злочинів — геноцид, екоцид, піратство.
Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи, шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення дяя групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, карається позбавленням волі на строк від десяти до. п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Караються як злочин також публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.
Екоцид, тобто масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування насильства, пограбування або інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. Такі діяння обтяжуються, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки. У таких випадках міра покарання визначена позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Україна активно укладає міжнародні договори, тому що зберігання міжнародного порядку є необхідним.
Однак, яким би не був тяжким злочин, громадянин, що звинувачується в ньому, має право на захист і може при цьому скористатися послугами адвоката.
Інформаційно-довідкова газета "Юрист консультує" 7/2004