Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування» (за текстом — Закон № 1058-IV) передбачено
накладення низки фінансових санкцій на платників страхових внесків,
банки, організації, що здійснюють виплату i доставку пенсій. Зазначені
рішення органів Пенсійного фонду України є виконавчими документами,
суми накладених штрафів підлягають сплаті протягом десяти робочих днів
з дня одержання відповідного рішення. У цей самий термін зазначені рішення
органів Пенсійного фонду можуть бути оскаржені в адміністративному або
судовому порядку.
Крім того, встановленим порядком стягнення простроченої заборгованості
зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування передбачено направлення страхувальникам, які мають недоїмку,
вимоги про її сплату.
Зазначена вимога підлягає сплаті протягом десяти робочих днів з дня
її отримання або може бути оскаржена в цей самий термін. Відповідно
до частини третьої ст. 106 Закону № 1058-IV вимога може бути узгоджена
з територіальним органом Пенсійного фонду або оскаржена в судовому порядку.
Механізм подання скарг на рішення i узгодження вимог органів Пенсійного
фонду, правила щодо розгляду органами Пенсійного фонду цих скарг i заяв
регулюються Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг
на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників
при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків
на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-2, зареєстрованим
у Мін’юсті України 20.01.2004 р. за № 81/8680 (за текстом — Порядок).
Порядок містить низку відмінностей від механізму оскарження рішень податкових
i контролюючих органів, передбаченого Законом України від 21.12.2000
р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами» (за текстом — Закон
№ 2181-III). Умовно його можна поділити на дві частини: узгодження вимог
про сплату недоїмки i оскарження рішень про нарахування пені та накладення
штрафів, які відрізняються i за термінами подання, відповідно, заяви
або скарги, i за органами, уповноваженими розглядати ці заяви та скарги.
Заява про узгодження вимоги про сплату недоїмки подається до управління
Пенсійного фонду в районі, місті (територіального органу Пенсійного
фонду), яке надіслало оскаржувану вимогу.
На рішення територіального органу Пенсійного фонду про накладення штрафу
та нарахування пені скарга подається до вищого органу Пенсійного фонду
— відповідного головного управління в АР Крим, областях, містах Києві
та Севастополі.
У заяві або скарзі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання
фізичної особи, а для юридичної особи — її найменування, адреса; найменування
органу Пенсійного фонду, яким видано вимогу про сплату недоїмки або
рішення, що оскаржується, їх дата i номер; суть порушеного питання,
прохання чи вимога; інформація про оскарження вимоги про сплату недоїмки
або рішення органу Пенсійного фонду в суді.
Скарга або заява підписується фізичною особою чи уповноваженою нею особою,
а для юридичної особи — керівником або представником юридичної особи,
уповноваженим відповідно до законодавства, скріплюється печаткою юридичної
особи. Якщо скарга або заява в інтересах фізичної чи юридичної особи
подається її представником, то до скарги та/або заяви додається копія
доручення (або договору), оформленого відповідно до вимог чинного законодавства.
Недотримання цих вимог не розглядається як належне оскарження вимоги
або рішення органу Пенсійного фонду i, відповідно, не спричинює наслідків
оскарження цих вимог або рішення, передбачених частинами третьою, дванадцятою
та тринадцятою ст. 106 Закону № 1058-IV.
До заяви додаються документи (розрахунки, копії платіжних доручень тощо),
які свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених
у вимозі. Скарга на рішення про накладення штрафу (нарахування пені)
супроводжується документами, що свідчать про неправильність цього рішення.
Такими документами можуть бути:
акт перевірки, рішення про нарахування пені та накладення штрафу;
інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено суму страхових
внесків, що належить до сплати, застосовано штраф, нараховано пеню;
вимога про сплату недоїмки;
заява про узгодження вимоги про сплату недоїмки.
Крім того, можуть бути подані зауваження та пояснення, якщо вони подавалися
скаржником під час перевірки i розгляду матеріалів перевірки та прийняття
рішення, висновки органу Пенсійного фонду щодо поданих зауважень i пояснень.
Заява до територіального органу Пенсійного фонду, скарга — до регіонального
органу Пенсійного фонду мають бути подані протягом десяти робочих днів,
наступних за днем отримання відповідних вимог про сплату недоїмки або
рішення. Водночас порядок їх подання не змінився — заява або скарга
можуть надсилатися до органу Пенсійного фонду поштою або подаватися
через представника.
Залишилось i правило, за яким про кожен випадок оскарження як в адміністративному,
так i в судовому порядку вимог про сплату недоїмки та рішень органів
Пенсійного фонду мають бути повідомлені відповідні органи Пенсійного
фонду.
Повернення скарги особі, яка її подала, здійснюється у разі, якщо скарга
оформлена без дотримання вищезазначених вимог, що не дає можливості
розглянути її по суті. Таке повернення з відповідним обгрунтуванням
має відбутися не пізніше п’яти днів від дня отримання скарги, а заяви
про узгодження вимоги про сплату недоїмки — не пізніше наступного робочого
дня від дня її отримання.
Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду,
не входять до його повноважень, така скарга в термін не більше п’яти
календарних днів пересилається за належністю до відповідного органу
чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу.
Терміни розгляду скарг порівняно з раніше чинним порядком не змінилися
i становлять двадцять календарних днів від дня їх отримання. Поряд з
цим може бути прийняте рішення про продовження термінів розгляду скарги
страхувальника, банку, організації, що здійснюють виплату i доставку
пенсій, понад зазначені терміни, але не більше шістдесяти календарних
днів, про що письмово повідомляється страхувальник, банк, організація,
які здійснюють виплату i доставку пенсій, до закінчення двадцятиденного
терміну. Для розгляду територіальним органом Пенсійного фонду заяви
про узгодження вимоги про сплату недоїмки встановлено термін три робочі
дні від дня її отримання.
Якщо скаржник не погоджується з рішенням головного управління Пенсійного
фонду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі про повне або
часткове незадоволення його скарги, протягом десяти робочих днів, наступних
за днем отримання відповіді, він має право звернутися з повторною скаргою
до Пенсійного фонду України. Зазначена скарга може подаватися на ім’я
голови правління Пенсійного фонду України до регіонального органу Пенсійного
фонду, рішення якого оскаржується, чи безпосередньо до Пенсійного фонду
України. Прийнята на розгляд Пенсійним фондом України скарга перевіряється,
i якщо в ній порушуються питання, що не розглядалися у первинній скарзі,
така скарга передається на новий розгляд до регіонального органу Пенсійного
фонду, рішення якого оскаржується.
За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки
можуть бути винесені рішення про повне або часткове задоволення заяви
страхувальника про узгодження такої вимоги, скасування оскарженої вимоги
та надсилання страхувальнику нової вимоги або про залишення вимоги про
сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника — без задоволення.
При розгляді скарги страхувальника, банку, організації, які здійснюють
виплату i доставку пенсій, регіональний орган Пенсійного фонду або Пенсійний
фонд України перевіряє законність i обгрунтованість рішення, що оскаржується,
i приймає одне з таких рішень:
залишає оскаржуване рішення без змін, а скаргу — без задоволення;
скасовує в певній частині рішення, яке оскаржується, i не задовольняє
скаргу страхувальника, банку, організації, які здійснюють виплату i
доставку пенсій, у певній частині;
скасовує рішення, яке оскаржується, i задовольняє скаргу страхувальника,
банку, організації, які здійснюють виплату i доставку пенсій.
У двох останніх випадках даються вказівки підвідомчих органів Пенсійного
фонду про вчинення відповідних дій.
Як i за законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV,
рішення за розглядом скарги може бути менш сприятливим для страхувальника,
банку, організації, які здійснюють виплату i доставку пенсій, ніж рішення,
яке оскаржувалося.
Практика оскарження рішень органів Пенсійного фонду за Законом № 2181-III
свідчить про актуальність форми рішення за результатами розгляду скарги
або заяви страхувальника, банку, організації, які здійснюють виплату
i доставку пенсій. Згідно з Порядком таке рішення складається із вступної,
описової, мотивувальної та резолютивної частин, а його форму наведено
в додатку до Порядку. У рішенні зазначається порядок його оскарження
в разі незгоди з цим рішенням особи, яка подала скаргу або заяву. Водночас
рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги страхувальника,
банку, організації, які здійснюють виплату i доставку пенсій, не підлягає
подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому
порядку.
Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його
передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано
листом з повідомленням про вручення; фізичній особі — якщо його вручено
особисто такій фізичній особі або її законному представникові під розписку
чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього
відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.
I насамкінець, подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову
до суду зупиняє нарахування пені, терміни сплати за рішеннями про нарахування
пені та накладення штрафів до винесення рішення вищим органом Пенсійного
фонду або судом у справі. Терміни сплати фінансових санкцій також зупиняються
до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги
про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов’язано з
її виникненням або несвоєчасною сплатою.