Робітнику має бути запроваджено підсумований облік робочого часу, який за
ст. 61 КЗпП України допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства
таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала
нормальної кількості робочих годин, тобто 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП України).
Відповідно до частини другої ст. 50 КЗпП України підприємства під час укладання
колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу,
ніж 40 годин на тиждень. Підсумований облік робочого часу звичайно застосовується
на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих
виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях i на деяких видах робіт, де за умовами
виробництва (роботи) не може бути додержано встановлену щоденну або щотижневу
тривалість робочого часу.
За підсумованим обліком робочого часу для розрахунку оплати перших п’яти днів
тимчасової непрацездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві,
за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності за
рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
(починаючи з шостого дня непрацездатності) застосовується середньогодинна заробітна
плата (п. 15 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку
виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого
постановою № 1266 (далі — Порядок)).
Згідно з п. 16 цього Порядку середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом
ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість годин,
фактично відпрацьованих застрахованою особою в зазначений період.
Розрахунковий період, за який обчислюється середньогодинна заробітна плата,
визначається відповідно до пунктів 3 — 6 Порядку.
Щодо виплат, які враховуються під час обчислення середньогодинної заробітної
плати, то за п. 7 зазначеного Порядку середня заробітна плата застрахованої
особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат
(з яких сплачувалися страхові внески), що включають основну й додаткову заробітну
плату, заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з
нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону № 108/95-ВР, та
підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Оскільки оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів
роботодавця i допомога по тимчасовій непрацездатності надаються застрахованій
особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує
втрату заробітної плати в разі настання тимчасової
непрацездатності, у випадку, зазначеному в питанні, оплата листка непрацездатності
здійснюється за робочі години згідно з графіком роботи застрахованої особи,
пропущені у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з 5 по 12 червня 2003 р.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 12 / 2004