Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами. За ст. 121 Земельного кодексу нормою безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (пп. "г" п. 1) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, у селищах — не більше 0,15 гектара, у містах — не більше 0,10 гектара.
За ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування — на підставі договору оренди. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику (ч. 3 ст. 120).
Таким чином, аналіз викладених норм свідчить про те, що визначення норм безоплатної передачі земельної ділянки стосується лише ділянок, на яких ще немає споруд та їх зведення лише планується.
У цивільно-правому договорі, предметом якого є існуюча будівля чи споруда, повинно бути визначено питання земельної ділянки, на якій розташовано відповідну споруду. Якщо у договорі купівлі-продажу (міни, дарування) будинку (його частини) чи іншої споруди, "земельне питання" не вирішено окремо, тоді застосовується загальне положення Цивільного кодексу.
Так, відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Тобто у випадку проведення операцій із будівлею перехід права власності на земельну ділянку, де ця будівля розташована, не потребує укладення окремої угоди чи окремої приватизації з боку суб'єктів договору, предметом якої виступає будівля чи інша споруда.