1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України від 18.11.2003 р. № 1282-IV
«Про внесення змін до Закону України «Про туризм» (за текстом — Закон
№ 1282-IV), яким, зокрема, внесено зміни до ст. 9 Закону України від
01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської
діяльності» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон № 1775-III),
відповідно до яких ліцензуванню замість організації іноземного, внутрішнього,
зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності підлягає туроператорська
та турагентська діяльність.
Відповідно до Закону № 1282-IV туристичні оператори — це юридичні особи,
створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю
є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація
та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання
характерних та супутніх послуг i які в установленому порядку отримали
ліцензію на туроператорську діяльність, а туристичні агенти — це юридичні
особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи
— суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку
діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних
послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку
діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг i які в установленому
порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 267 «Про внесення
змін до переліку органів ліцензування та переліку документів, які додаються
до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності»
(за текстом — постанова № 267, набрала чинності з дня опублікування)
визначено, що органом ліцензування туроператорської та турагентської
діяльності є Державна туристична адміністрація України. Крім того, ліцензуванням
турагентскої діяльності можуть займатися Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська i Севастопольська міські держадміністрації.
Якщо суб’єкт господарювання має на меті здійснювати туроператорську
та турагентську діяльність, йому особисто або через уповноважений ним
орган чи уповноважену особу необхідно звернутися до органу ліцензування
із заявою за встановленим зразком про видачу ліцензії. До заяви про
видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта
підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально
або органом, який видав оригінал документа.
Також постановою № 267 встановлено інший (відмінний від раніше існуючого)
перелік документів, які необхідно подати для отримання ліцензії. Зокрема,
засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують
рівень освіти, кваліфікацію та стаж роботи, потрібні для здійснення
відповідного виду господарської діяльності. Істотно новою у цьому переліку
є вимога щодо надання нотаріально засвідченої копії довідки банківської
або іншої кредитної установи про підтвердження фінансового забезпечення
відповідальності суб’єкта господарювання у розмірі, визначеному Законом
України від 15.09.95 р. № 324/95-ВР «Про туризм» (зі змінами та доповненнями).