Пунктом 18.2 ст. 18 Закону № 2181-III визначено, що списанню підлягає
безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий
податковий борг, а також штрафні санкції.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2181-III податковий борг — це податкове
зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому
порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована
на суму такого податкового зобов’язання.
Податкове зобов’язання — це зобов’язання платника податків сплатити
до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку
та у терміни, визначені цим Законом або іншими законами України.
Статтею 4 Закону № 2181-III платникам податків надано право на самостійну
сплату задекларованих податкових зобов’язань протягом 10 днів з дня
подачі декларації.
Таким чином, своєчасність сплати податкових зобов’язань, а значить i
наявність (відсутність) податкового боргу, можна визначити лише починаючи
з одинадцятого дня після подання декларації.
Оскільки у наведеному випадку форс-мажорні обставини виникли протягом
10 днів, відведених на самостійне погашення задекларованих податкових
зобов’язань, то такі суми зобов’язань ще не стали податковим боргом
i не могли бути враховані під час списання безнадійного податкового
боргу.