Порядком № 103 передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють
списання безнадійного податкового боргу щодо податків i зборів (обов’язкових
платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування
яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно із законодавством.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню
органами державної податкової служби, здійснюється не лише за даними
карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної
податкової служби, а й за даними довідки відповідного контролюючого
органу про наявність безнадійного податкового боргу на день його виникнення.
При цьому однією з підстав для визнання податкового боргу безнадійним
є підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин
непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Тобто Торгово-промислова палата України підтверджує наявність факту
дії обставин непереборної сили щодо окремого платника податків, а не
залежно від місця обліку тієї чи іншої суми податкового боргу.
Для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу платник
податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку такого
боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий
орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів,
інших платежів, які просить списати.
До заяви обов’язково додається будь-який з документів, який підтверджує,
що податковий борг вважається безнадійним.
Таким чином, нормами Порядку № 103 не передбачається наявність двох
i більше висновків Торгово-промислової палати України для одного випадку
форс-мажору.
Враховуючи вищенаведене, якщо на момент настання обставин непереборної
сили за платником податків рахується безнадійний податковий борг перед
бюджетом i перед фондом загальнообов’язкового державного соціального
страхування, такий борг підлягає списанню на підставі одного висновку
Торгово-промислової палати України.