Найважливіше питання, яке цікавить підприємців і працівників центрів
сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій після
проведення засідання Державної комісії з питань впровадження електронних
систем i засобів контролю та управління товарним i грошовим обігом при
Кабінеті Міністрів України (далі — Державна комісія), — які зміни сталися
у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний
реєстр). Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових
операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002
р. № 1315 (за текстом — Положення про Держреєстр), ведення зазначеного
реєстру віднесено до повноважень Державної комісії. Поповнення Державного
реєстру відбувається на кожному засіданні Державної комісії.
Відразу слід зауважити, що зміни у Державному реєстрі, що сталися після
засідання Державної комісії 27 лютого, неможливо порівняти з поповненням
реєстру на січневому засіданні Державної комісії: у лютому до Державного
реєстру включено лише 8 моделей реєстраторів, з яких новими по суті
є лише 4 реєстратори, решта — відомі моделі, в яких змінено версії внутрішнього
програмного забезпечення (для порівняння: січневе поповнення Державного
реєстру налічувало 14 нових моделей та 47 моделей (модифікацій) реєстраторів
з числа раніше включених до реєстру з новими версіями внутрішнього програмного
забезпечення).
Проте на відміну від попереднього останнє коригування Державного реєстру
має особливості, які не можна виміряти суто кількісними показниками.
По-перше, нарешті Державний реєстр поповнився трьома моделями реєстраторів
із сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти».
Тим самим було створено інструментальну базу побудови системи контролю
валютно-обмінних операцій у пунктах обміну іноземної валюти.
По-друге, до розділу «Автомати з продажу товарів (послуг)» Державного
реєстру включено реєстратор під назвою «Система виконання фіскальних
функцій автоматизованого контрольного пункту із сферою застосування
«автоматизовані контрольні пункти проходу пасажирів у метрополітен типу
АКП-73 i АКП-93». За інформацією Міністерства транспорту України цими
реєстраторами буде обладнано автоматизовані контрольні пункти проходу
пасажирів Дніпропетровського i Харківського метрополітенів.
По-третє, з Державного реєстру виключено реєстратори, які фактично існували
на папері: це електронні контрольно-касові апарати типу ЛИБІДЬ, ELZAB-ALFA
i електронний таксометр OPTIMUS-A, які з різних причин не реалізовувалися
споживачам. На підставі звернення підприємств-виробників i постачальників
Державна комісія прийняла рішення щодо виключення вищезазначених моделей
з Державного реєстру.
Згідно з п. 18 Положення про Держреєстр у разі зміни фіскальних вимог
або вимог нормативних документів щодо реєстраторів Державна комісія
встановлює терміни та порядок виведення з експлуатації або доопрацювання
моделей, які не відповідають новим вимогам. Остання редакція Державного
реєстру містить понад 100 найменувань реєстраторів, які не відповідають
Вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових
операцій для різних сфер застосування, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199. Їх включено до другого розділу
Державного реєстру, первинну реєстрацію їх заборонено. Відповідно до
вищезазначеної норми Положення про Держреєстр Державна комісія має визначитися
щодо подальшої експлуатації таких реєстраторів.