Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської
Республіки про охорону секретної інформації
( Схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ
N 465 ( 465-2004-п ) від 14.04.2004 )
( Угоду ратифіковано Законом
N 1987-IV ( 1987-15 ) від 08.09.2004 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Чеської Республіки (далі -
"Сторони"),
маючи намір забезпечити охорону секретної інформації, обмін
якої здійснюється між Сторонами в рамках укладених угод про
співробітництво або угод, що будуть укладені в рамках проведення
тендерів, контрактів або замовлень як державних, так і приватних
суб'єктів держав Сторін,
підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох
Сторін, які випливають з інших міжнародних Угод, а також те, що
вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та
територіальної цілісності інших держав,
домовились про таке:
Стаття 1
Визначення термінів
У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:
(1) "секретна інформація" - інформація та матеріали незалежно
від їх форми, природи та способу передачі, яким встановлені певні
ступені обмеження доступу та надані відповідні грифи обмеження
доступу, і які в інтересах національної безпеки та згідно з
національним законодавством держав Сторін підлягають охороні від
несанкціонованого доступу;
(2) "секретний контракт" - правові відносини між двома або
більше договірними особами, що взаємно визначають невід'ємні права
та відповідальність, що пов'язані із секретною інформацією;
(3) "договірна особа" - фізична або юридична особа, що має
юридичне право на укладення контрактів;
(4) "Сторона, що приймає" - Сторона, на території держави
якої здійснюється візит;
(5) "Сторона-джерело" - Сторона, яка надає або надсилає
секретну інформацію до іншої Сторони;
(6) "Сторона-одержувач" - Сторона, до якої секретна
інформація надається або надсилається Стороною-джерелом;
(7) "користувач" - фізична або юридична особа, яка відповідно
до національного законодавства уповноважена використовувати
секретну інформацію;
(8) "третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цієї
Угоди, їхні органи, підприємства, установи, організації та
громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні
організації;
(9) "допуск до секретної інформації" - позитивній відгук за
результатами процедури перевірки, який визначає лояльність та
надійність особи або установи, а також інші аспекти безпеки згідно
з національним законодавством. Такий відгук забезпечує особі або
установі доступ до секретної інформації та дозволяє їм проводити
діяльність, пов'язану із секретною інформацією відповідного
ступеня без ризику для безпеки.
Стаття 2
Компетентні органи безпеки
Компетентними органами безпеки, відповідальними за виконання
цієї Угоди є:
В Україні:
Служба безпеки України;
У Чеській Республіці:
Орган національної безпеки.
Стаття 3
Принципи безпеки
1. Сторони згідно зі своїм відповідним національним
законодавством вживають усіх необхідних заходів щодо забезпечення
належної охорони секретної інформації, отриманої на основі цієї
Угоди, та на основі інших угод між Сторонами, контрактів або
субконтрактів, укладених між Сторонами або між установами,
уповноваженими для такої цілі.
2. Охорона і використання секретної інформації, обмін якою
здійснюється між Сторонами, мають виконуватись згідно з
викладеними нижче принципами:
а) Сторона-одержувач забезпечує надання отриманій секретній
інформації грифу еквівалентного ступеню обмеження доступу згідно
зі Статтею 4 цієї Угоди;
б) доступ до секретної інформації надається тільки особам,
функціональні обов'язки яких цього потребують, на основі принципу
обізнаності у зв'язку із виконанням посадових обов'язків, і яким
згідно із національним законодавством попередньо надано Сертифікат
допуску відповідного рівня;
в) Сторони взаємно визнають Сертифікати допуску, надані
користувачам;
г) компетентні органи безпеки держав Сторін негайно
інформують один одного про зміни у Сертифікатах допуску, особливо
у випадках скасування або зниження рівня допуску;
д) Сторона-одержувач не передаватиме секретну інформацію
третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;
е) надана секретна інформація не буде використовуватись в
цілях, що відрізняються від тих, які передбачаються в угодах,
укладених між Сторонами, у контрактах або субконтрактах, укладених
між Сторонами або установами уповноваженими для цього, без
попередньої письмової згоди Сторони-джерела;
ж) Сторона-одержувач не буде знижувати або скасовувати
ступінь обмеження доступу отриманої секретної інформації без
попередньої письмової згоди Сторони-джерела.
Стаття 4
Ступені обмеження доступу та їх порівняння
1. Сторони згідно із своїм національним законодавством
приймають наступні порівняння національних ступенів обмеження
доступу:
------------------------------------------------------------------
| Україна | Чеська Республіка | Англійський еквівалент|
|--------------------+-------------------+-----------------------|
|ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ| PRISNE TAJNE | TOP SECRET |
|--------------------+-------------------+-----------------------|
|ЦІЛКОМ ТАЄМНО | TAJNE | SECRET |
|--------------------+-------------------+-----------------------|
|ТАЄМНО | DUVERNE | CONFIDENTIAL |
|--------------------+-------------------+-----------------------|
|ДЛЯ СЛУЖБОВОГО | VYHRAZENE | RESTRICTED |
|КОРИСТУВАННЯ | | |
------------------------------------------------------------------
Стаття 5
Заходи безпеки
1. Перед відправкою секретної інформації, що надається одною
з Сторін користувачам держави іншої Сторони, Сторона-одержувач
повинна:
а) з'ясувати, що в установах держави Сторони-одержувача
охорона секретної інформації забезпечується належним чином;
б) надати таким установам Сертифікат допуску потрібного рівня
у разі, якщо ці установи виконують умови щодо надання такого
допуску згідно із національним законодавством;
в) надати Сертифікат допуску потрібного рівня особам, які
потребують доступу до секретної інформації для виконання своїх
службових обов'язків, у разі якщо ці особи виконують умови щодо
надання такого допуску згідно із національним законодавством;
г) забезпечити щоб усі особи, які будуть мати доступ до
отриманої секретної інформації, були відповідним чином
поінструктовані стосовно режиму секретності та своїх відповідних
обов'язків. Усі такі особи повинні письмово підтвердити, що вони
повністю розуміють свою відповідальність та наслідки, передбачені
національним законодавством у разі переходу секретної інформації у
неуповноважене володіння як за наміром, так і через недбалість.
2. Під час проведення переговорів стосовно секретних
контрактів або субконтрактів між користувачем держави одної
Сторони і користувачем держави іншої Сторони компетентний орган
безпеки держави Сторони-джерела поінформує контрагента щодо
ступеня обмеження доступу інформації, яка пов'язана з цими
переговорами.
3. Додаток щодо питань безпеки складає невід'ємну частину
кожного секретного контракту або субконтракту. У цьому додатку,
компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела повинний
визначити, яка секретна інформація буде надана Стороні-одержувачу,
і відповідний ступінь обмеження доступу, який був встановлений для
цієї інформації. Тільки Сторона-джерело може змінювати ступінь
обмеження доступу, заявлений в додатку щодо питань безпеки.
Компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела передає копію
додатка щодо питань безпеки компетентному органу безпеки держави
Сторони-одержувача.
4. У відповідному секретному контракті повинні детально
визначатися належні заходи охорони секретної інформації, а також
процедура оцінювання і відшкодування збитків, що зазнали договірні
особи внаслідок несанкціонованого розголошення секретної
інформації.
5. Сторони забезпечують виконання регулярних інспекційних
перевірок установ, що здійснюють діяльність, пов'язану із
секретною інформацією, отриманою від іншої Сторони.
Стаття 6
Надання грифу обмеження доступу
1. У разі отримання секретної інформації, Сторона-одержувач
забезпечує надання їй національного грифу обмеження доступу
відповідно до Статті 4 цієї Угоди.
2. Сторона-одержувач повинна забезпечити надання копіям та
перекладам таких самих грифів обмеження доступу, як і оригіналам,
і забезпечує таку ж саму їх охорону.
3. Компетентні органи безпеки держав Сторін негайно
інформують один одного про усі зміни ступенів обмеження доступу
наданої секретної інформації.
Стаття 7
Передача секретної інформації
1. Секретна інформація передається між Сторонами
дипломатичними каналами. Компетентний орган безпеки держави
Сторони-джерела підтверджує у письмовій формі отримання секретної
інформації і розповсюджує секретну інформацію користувачам.
2. В окремих випадках і за взаємною згодою компетентні органи
безпеки можуть визначити інші канали передачі секретної
інформації.
3. Електромагнітна передача секретної інформації повинна
виконуватись тільки у кодованій формі, узгодженої компетентними
органами безпеки.
Стаття 8
Візити
1. Здійснення візитів громадянами держави однієї Сторони до
об'єктів або приміщень, де використовується секретна інформація, і
які розташовані на території держави іншої Сторони, має
заздалегідь схвалюватись у письмовій формі компетентним органом
безпеки держави Сторони, що приймає. Візити осіб третьої сторони,
під час яких вони могли б отримати можливість доступу до секретної
інформації держав Сторін або доступу на місця, де така інформація
знаходиться у використанні, повинні дозволятися тільки після
взаємної письмової згоди компетентних органів безпеки обох держав.
2. Запити щодо дозволу на здійснення візиту звичайно
надсилаються через дипломатичні канали компетентному органу
безпеки держави Сторони, що приймає. Такі запити повинні
надсилатись щонайменше за три тижні до здійснення візиту.
3. Запит щодо дозволу на здійснення візиту повинен містити
наступні відомості:
а) ім'я та прізвище, дата і місце народження, громадянство та
номер паспорта відвідувача;
б) звання та посада відвідувача і назва установи, яку він
представляє;
в) рівень допуску відвідувача до секретної інформації,
підтверджений копією Сертифікату допуску, виданого компетентним
органом безпеки держави Сторони, що робить запит;
г) запропонована дата й очікувана тривалість візиту;
д) мета візиту, тип та ступінь обмеження доступу інформації,
до якої відвідувач отримуватиме доступ;
е) назви установ, приміщень та місць, які планується
відвідати;
ж) якщо можливо, імена та прізвища осіб, які прийматимуть
відвідувача;
з) дата, підпис та офіційна печатка компетентного органу
безпеки держави Сторони, що робить запит.
4. Від імені своїх громадян компетентні органи безпеки держав
Сторін можуть запитувати дозвіл на здійснення візиту, тривалість
якого не перевищуватиме 12 місяців. Якщо припускається, що певний
візит не закінчиться у дозволений термін або необхідно розширити
термін багаторазових візитів, компетентний орган держави Сторони,
що робить запит, повинен подати новий запит не пізніше ніж за три
тижні до закінчення терміну дії чинного дозволу на здійснення
візиту.
5. Усі відвідувачі повинні додержуватись правил режиму
секретності, які діють на території держави Сторони, що приймає.
6. Для кожного проекту, програми або контракту компетентні
органи безпеки держав Сторін можуть погодитись на складання списку
осіб, яким дозволяється здійснювати багаторазові візити відповідно
до принципів і умов, узгоджених компетентними органами безпеки
держав Сторін. Такі списки мають початковий термін дії протягом
дванадцяти місяців і можуть бути продовжені після погодження між
компетентними органами безпеки держав Сторін на подальшій період,
що не перевищує дванадцяти місяців.
7. Списки, зазначені у пункті 6 цієї Статті, затверджуються
компетентним органом безпеки держави Сторони, що приймає. Після
затвердження списків компетентними органами безпеки держав Сторін
деталі індивідуальних візитів можуть обговорюватись безпосередньо
з установами, які особи зі списку збираються відвідати.
Стаття 9
Порушення законодавства у сфері безпеки
1. У разі якщо порушення національного законодавства у сфері
охорони секретної інформації не може бути виключене або ж воно
припускається, або встановлене, і у разі коли таке порушення може
вплинути на охорону секретної інформації переданої за цією Угодою,
компетентний орган безпеки держави Сторони-одержувача повинен
негайно повідомити про це у письмовій формі компетентний орган
держави Сторони-джерела.
2. Кожний випадок порушення національного законодавства у
сфері охорони секретної інформації, як зазначено у пункті 1 цієї
Статті, повинен стати об'єктом розслідування і до нього повинні
бути вжиті відповідні заходи згідно із національним законодавством
держави Сторони-одержувача. Компетентний орган безпеки держави
Сторони-джерела повинен бути поінформований за результатами такого
розслідування.
Стаття 10
Витрати
Витрати однієї Сторони на здійснення заходів щодо
імплементації цієї Угоди не підлягають відшкодуванню іншою
Стороною.
Стаття 11
Консультації та інспектування
1. З метою забезпечення тісного співробітництва при виконанні
цієї Угоди, компетентні органи безпеки держав Сторін надають один
одному консультації за запитом.
2. З метою встановлення порівнянних режимів секретності,
кожна Сторона надає іншій Стороні інформацію стосовно відповідного
національного законодавства, а також змін до нього. За запитом,
також надається інформація щодо процедур та національної практики
у сфері охорони секретної інформації.
3. Кожна Сторона дозволяє компетентному органу безпеки
держави іншої Сторони здійснювати інспектування умов, за якими
отримана секретна інформація зберігається та використовується.
Стаття 12
Прикінцеві положення
1. Ця Угода укладається на невизначений період часу.
2. Ця Угода набуває чинності з першого дня другого місяця
після отримання останніх письмових повідомлень між Сторонами, що
підтверджують виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних
для набуття нею чинності.
3. Кожна Сторона може у будь-який час внести письмову
пропозицію про доповнення цієї Угоди. У разі погодження обома
Сторонами, доповнення до цієї Угоди стають невід'ємною її частиною
і набувають чинності відповідно до процедури, викладеної у пункті
2 цієї Статті.
4. Будь-які спори щодо тлумачення або застосування положень
цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій між уповноваженими
представниками держав Сторін.
5. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди у будь-який
час, надіславши про це попередньо за шість місяців письмове
повідомлення. У разі припинення дії Угоди, з обміняною або
створеною секретною інформацією необхідно поводитись згідно з
положеннями ції Угоди.
Вчинено у м. Празі 14 травня 2003 р. у двох примірниках,
кожний українською, чеською та англійською мовами, причому всі
тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо
тлумачення положень цієї Угоди, Сторони звертатимуться до тексту,
викладеному англійською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Чеської Республіки