КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Л И С Т
02.04.2004 N 06-10/10-392
Щодо застосування окремих положень чинного
законодавства з питань визначення митної
вартості товарів при їх митному оформленні
До Комітету надходять численні звернення суб'єктів
підприємницької діяльності, асоціацій та об'єднань підприємств з
приводу проблем, що виникають при застосуванні митними органами
норм чинного законодавства, що регулює порядок визначення митної
вартості при ввезенні товарів на митну територію України.
Враховуючи необхідність однозначного тлумачення та
застосування окремих законодавчих норм з питань митної оцінки
товарів Комітет роз'яснює наступне.
1. Щодо застосування законодавства
при визначенні митної вартості товарів,
які імпортуються в Україну
У зв'язку з набранням чинності Митним кодексом України
( 92-15 ) законодавчо закріплено новий порядок визначення митної
вартості товарів, що імпортуються в Україну, який базується на
актах міжнародного законодавства, зокрема, положеннях статті VII
Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) та Угоди про
застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі
(ГАТТ) 1994 року ( 995_264 ) (далі - Угода). Запроваджено прийняті
у міжнародній практиці методи визначення митної вартості товарів
та умови їх застосування.
Першоосновою митної вартості відповідно до вимог цих актів
міжнародного права є вартість згідно відповідної
зовнішньоекономічної угоди (контракту), тобто ціна, фактично
сплачена, чи ціна, що підлягає сплаті за товари, що є об'єктом
такої угоди. При цьому можливе коригування ціни, що сплачена чи
підлягає сплаті, шляхом додання певних витрат, якщо вони не були
включені до ціни. Перелік таких витрат передбачений у частині
другій статті 267 Митного кодексу України ( 92-15 ) і є вичерпним.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів за ціною
угоди застосовуються у визначеній послідовності інші методи,
підстави та умови застосування кожного з яких регламентовані в
Угоді.
Отже у випадках виникнення ускладнень при застосуванні норм
Митного кодексу України з питань визначення митної вартості
товарів слід, у першу чергу, керуватись чинним законодавством, а
також текстом Угоди ( 995_264 ) та загальними примітками і
примітками до окремих статей, що містяться у Додатках до Угоди, а
також Рішеннями Комітету з митної оцінки Світової організації
торгівлі з конкретних питань. Зазначене випливає із змісту норм
чинного Митного кодексу України ( 92-15 ), що регулюють порядок
визначення митної вартості товарів, і прямо передбачено у частині
другій статті 273 при визначенні митної вартості товарів з
використанням резервного методу.
2. Щодо застосування методу оцінки
товарів за ціною угоди
Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є
основним і повинен застосовуватись у всіх випадках, коли
виконуються умови, передбачені у частині третій статті 267 Митного
кодексу України ( 92-15 ).
При цьому для підтвердження заявленої митної вартості
декларант подає документи, перелік яких визначено пунктом 14
Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються
через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 28 серпня 2003 року N 1375 ( 1375-2003-п ).
В окремих випадках, коли митний орган має обгрунтовані
підстави не визнавати достовірність наданих декларантом
документів, він може вимагати у декларанта подання окремих
додаткових документів, виходячи із переліку документів, наведеного
у п.15 Порядку декларування митної вартості товарів, що
переміщуються через митний кордон України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 року
N 1375 ( 1375-2003-п ). При цьому перелік додаткових документів та
причини їх запиту мають бути письмово сформульовані митним органом
та надані декларанту.
Якщо після вивчення поданих декларантом документів (основних
та додаткових) митний орган аргументовано не погоджується з ними і
не здійснює митне оформлення товарів за заявленою декларантом
митною вартістю, що є фактичною відмовою у оформленні товарів та
випуску їх відповідно до заявленого митного режиму, він відповідно
до статті 80 Митного кодексу України ( 92-15 ) зобов'язаний видати
декларанту письмове повідомлення із зазначенням причин відмови і
після цього може самостійно визначити митну вартість товарів, що
декларуються.
Пунктом 7 частини третьої та частиною четвертою статті 267
Митного кодексу України ( 92-15 ) визначені особливості
застосування методу за ціною угоди у випадку, коли учасники угоди
(експортер та імпортер) є взаємозалежними особами.
При цьому слід мати на увазі, що наявність залежності між
експортером та імпортером сама по собі не може бути підставою для
відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю,
визначеною за ціною угоди, чи витребування у зв'язку з цим
додаткових документів від декларанта, якщо ціна на товари близька
до ціни на ідентичні чи подібні товари і у митного органу немає
обгрунтованих сумнівів щодо достовірності представлених
декларантом відомостей та документів.
У разі, коли митний орган відмовляє у прийнятті заявленої
декларантом митної вартості товару, визначеної за ціною угоди між
взаємозалежними особами, він зобов'язаний письмово повідомити
декларантові причини її неприйняття та відмови у митному
оформленні.
3. Щодо застосування резервного методу
митної оцінки товарів
Резервний метод оцінки товарів, що імпортуються,
застосовується у випадках, коли митна вартість не може бути
визначена з допомогою інших методів митної оцінки товарів.
Визначення митної вартості з застосуванням резервного методу
полягає у гнучкому застосуванні інших методів визначення митної
вартості товарів, передбачених Митним кодексом України ( 92-15 ).
При застосуванні резервного методу особливо слід звернути
увагу на те, що незважаючи на певну гнучкість обов'язковою вимогою
до всіх базових цінових даних, які беруться за основу для
розрахунків, є їх прив'язка до конкретного товару. Така умова
встановлена статтею 273 Митного кодексу України ( 92-15 ) і
передбачає, що для визначення митної вартості товарів не може
використовуватися довільно встановлена чи достовірно не
підтверджена ціна товарів.
Ця норма не допускає використання як основи для розрахунку
митної вартості товару, будь-яких орієнтовних, індикативних,
середньоконтрактних та інших цін на товари, що є розрахунковими
середніми даними на узагальнені групи товарів.
Тобто ціна, що використовується як основа для обчислення
митної вартості товарів має базуватись на реальній, обгрунтованій
ціновій інформації на конкретний товар, опис якого містить дані
(комерційна назва товару, опис, відомості про виробника, матеріал,
технічні характеристики, тощо), що дозволяють його однозначно
ідентифікувати.
При використанні як основи для обчислення митної вартості
довідкової або прейскурантної ціни на ідентичні чи подібні товари
здійснюється коригування такої ціни відповідно до умов поставки
товарів, що декларуються, та з дотриманням положень частини другої
статті 267 Митного кодексу України ( 92-15 ).
Іншим суттєвим обмеженням довільного застосування цін, на
основі яких здійснюється митна оцінка товарів за резервним
методом, є передбачена статтею 273 Митного кодексу України
( 92-15 ) заборона використання більшої з двох альтернативних
вартостей.
Це означає, що при визначенні митної вартості товарів за
резервним методом за основу має прийматись заявлена декларантом
ціна, якщо вона знаходиться у межах цін на ідентичні чи подібні
товари, які містяться у базі даних митного органу та
використовуються ним при визначенні митної вартості заявлених до
митного оформлення товарів і при цьому у митного органу немає
підстав не приймати заявлену декларантом митну вартість товарів,
що декларуються, з інших причин.
Голова Комітету С.Буряк