Угода про співробітництво між Міністерством оборони України і Міністерством національної оборони Румунії Дата підписання: 17.03.1994 Дата набуття чинності: 22.06.1994 Міністерство оборони України і Міністерство національної оборони Румунії (надалі - "Сторони"), враховуючи цілі і принципи Організації Об'єднаних Націй, положення Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Договору про звичайні збройні сили в Європі, які стосуються розвитку й укріплення дружніх відносин і співробітництва між державами, Віденського документа '92 про розвиток військових контактів, виходячи з того, що розвиток добросусідських українсько-румунських відносин є конкретним фактором зміцнення регіонального співробітництва, підкреслюючи роль співробітництва у військовій галузі як стабілізуючого фактора в розвитку відносин між Сторонами, прагнучи розвивати співробітництво між Збройними Силами України та Армією Румунії, погодились про таке: Стаття 1 Сторони здійснюють співробітництво на принципах рівноправності, партнерства і взаємної вигоди. Таке співробітництво не може торкатися інтересів третіх держав. Сторони зобов'язуються гарантувати згідно із законодавством кожної із країн захист інформації та відомостей, набутих у рамках військового співробітництва, що становлять державну або військову таємницю. Передача однією із Сторін третій стороні вказаних інформації та відомостей, набутих у рамках військового співробітництва, дозволяється лише за умови письмової згоди іншої Сторони. Стаття 2 Військове співробітництво здійснюється в таких галузях: - оперативна та бойова підготовка, розвиток навчально-матеріальної бази; - удосконалення системи управління військами; - тилове та технічне забезпечення військ; - підготовка військових кадрів; - військова наука та історія; - метеорологічне і гідрологічне забезпечення військ; - військово-видавнича діяльність; - преса, радіо, телебачення у військовій сфері; - культура, спорт, туризм, лікування, відпочинок; - інші галузі за домовленістю Сторін. Конкретні питання співробітництва в зазначених галузях Сторони визначають у виконавчих протоколах, підписаних повноважними представниками міністрів оборони Сторін. Стаття 3 Сторони погодили такі основні форми співробітництва: - офіційні візити і робочі зустрічі вищих керівників міністерств оборони, робочі зустрічі інших представників Сторін; - консультації, обмін досвідом, конференції, симпозіуми, семінари, виставки з питань, що становлять взаємний інтерес; - зустрічі військових експертів у прикордонних зонах; - підготовка офіцерів у військово-навчальних закладах, а також курси стажування та практика; - взаємні запрошення спостерігачів на тактичні навчання; - обмін інформацією, що становить взаємний інтерес, у тому числі й про технічне оснащення військ; - офіційні візити військових кораблів; - інші форми співробітництва за домовленістю Сторін. Проведення офіційних візитів і робочих зустрічей здійснюється на основі взаємності, та інших форм співробітництва - за домовленістю Сторін. Усі форми діяльності, пов'язані із співробітництвом, здійснюються з дотриманням законів приймаючої держави. Стаття 4 На основі цієї Угоди розробляються річні плани співробітництва. У річному плані співробітництва вказуються заходи, форми, періоди, місце і час їх проведення, відповідальні органи, кількість учасників та інше. Щорічно до 1 жовтня Сторони обмінюються пропозиціями щодо співробітництва на наступний рік. Річний план співробітництва складається і узгоджується уповноваженими особами міністрів оборони. Стаття 5 Фінансові витрати на передбачені в річному плані співробітництва заходи, а також на проживання, харчування і обслуговування членів делегації на місці проведення заходів здійснюються на взаємній основі за рахунок приймаючої Сторони. Транспортні затрати, пов'язані з перевезенням членів делегації до місця проведення цих заходів і поверненням назад, несе відряджуюча Сторона. Приймаюча Сторона забезпечує за свій рахунок членам делегації медичну амбулаторну допомогу, а при необхідності і стаціонарне лікування у військово-медичних закладах. Витрати, пов'язані з перевезенням хворого на батьківщину, несе відряджуюча Сторона. Фінансові витрати, пов'язані з підготовкою кадрів у військово-навчальних закладах, відрядженням фахівців для надання допомоги та з іншими заходами, здійснюються на основі окремих домовленостей. Стаття 6 Сторони можуть у будь-який час за взаємною домовленістю змінити обсяг і форми співробітництва, визначені цією Угодою. Доповнення і зміни розробляються представниками Сторін у формі протоколу, який після підписання міністрами оборони Сторін або їх повноважними представниками стає складовою частиною цієї Угоди. Стаття 7 Розбіжності в трактуванні або застосуванні положень цієї Угоди узгоджуються тільки шляхом консультацій та переговорів між представниками Сторін. Стаття 8 Ця Угода набирає чинності з дня одержання повідомлення про те, що внутрішньодержавні законодавчі процедури виконані. Угода укладається на п'ять років. Чинність Угоди буде автоматично продовжуватись на наступний п'ятирічний період, якщо за 6 місяців до закінчення зазначеного строку жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про свій намір припинити її дію. Здійснено в Бухаресті 17 березня 1994 року в двох примірниках, кожний українською та румунською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу. За Міністерство оборони За Міністерство національної України оборони Румунії (підпис) (підпис)