Я в разводе с мужем 4 года. От брака есть дочь. Отец от ее воспитатия и содержания уклонился. Сейчас я второй раз замужем. Муж хотел бы ее удочерить (он воспитывает ее с 3 лет, она называет его папой, и настоящего отца не помнит. По Закону исковое заявление на лишение отца родительских прав надо подавать по месту жительства ответчика. Он живет за 800 км от нас и давать согласие (из принципа) не хочет, хотя я на алименты не подавала и никаких претензий к нему не предъявляла. Что делать в этой ситуации?

Аналізуючи норми Сімейного кодексу України (далі — СК), слід зазначити, що ст. 164 СК чітко встановлює перелік підстав позбавлення батьків батьківських прав. Отже, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо він (вона):
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Слід зазначити, що п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" (далі — постанова ВСУ) визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце тоді, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя;
3) жорстоко поводяться з дитиною. Жорстоке поводження може виявлятися у фізичному або психічному насильстві, застосуванні неприпустимих методів виховання, приниженні людської гідності дітей тощо (п. 25 постанови ВСУ);
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами. Хронічний алкоголізм батьків та захворювання їх на наркоманію підтверджуються медичними висновками. Ці захворювання можуть бути підставою для позбавлення батьків батьківських прав незалежно від того, чи визнано хворих у встановленому порядку обмежено дієздатними (п. 25 постанови ВСУ);
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно з ст..165 СК. право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Таким чином Ви можете подавати позов про позбавлення батьківських прав на підставі ст..164 п.2, а також ст..165 Сімейного Кодексу. Що стосується місця подачі позову за місцем знаходження відповідача чи позивача, то це питання регулюється главою 15 Підсудність Цивільно-процесуального кодексу (далі ЦПК). Так згідно ст.. 125 ЦПК позови пред'являються в суді за місцем проживання відповідача. Але ст. 126 ЦПК передбачає можливість підсудності справ за вибором позивача. А саме позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про встановлення батьківства, позови робітників і службовців, що випливають з трудових правовідносин, позови колгоспників про оплату праці, позови, що випливають з права автора на об'єкт авторського права чи суміжних прав, винахід, корисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію та інші результати інтелектуальної, творчої діяльності, можуть подаватися також за місцем проживання позивача. Згідно з ст..126 п.12 позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у випадку, коли при ньому є неповнолітні діти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача важко. Отже, так як в ЦПК чітко не визначено, що позови про позбавлення батьківських прав повинні подаватися за місцем проживання відповідача, то ви можете подавати позов так , як Вам зручно, тобто за місцем проживання позивача, при цьому Ви можете посилатися на ст.ст. 125,126 ЦПК.

Бажаю успіхів, помічник народного депутата України Ющенко П.А., адвокат Федоров Сергій Евгенович. Тел: (057) 706-13-61 е-mail: advokat@lica.com.ua

Юридическая Клиника, 2004-04-23