Правовою підставою функціонування сучасного ринку електричної енергії України є прийняти 16 жовтня 1997 р. Верховною Радою України Закон "Про електроенергетику", Закон "Про енергозбереження" від 01.07.1994 р.
Указом Президента України від 8 грудня 1994 р. № 738/94 з метою забезпечення ефективності функціонування енергетичної галузі України утворено Національну комісію з питань регулювання електроенергетики (НКРЕ), яку Указом Президента України від 30 жовтня 2000 р. № 1167/2000 визначено центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України.
Ситуація, що склалася в електроенергетичному комплексі країни, зумовлена певними негативними чинниками, серед яких чільне місце посідають такі: нестабільність податкової системи та невраху-вання в податковому законодавстві особливостей енергетичної галузі, що в поєднанні з неплатежами та відсутністю обігових коштів викликає надмірну заборгованість підприємств енергетики перед бюджетом з податків та обов'язкових платежів; не відшкодовуються повною мірою витрати з виробництва, передачі та постачання електроенергії, що обумовлено недостатнім рівнем соціального захисту населення.
На даний період актуально приділити увагу нормативно-правовому регулюванню щодо користування електроенергією населенням, адже початок відпусток настав, і досить поширеними є ситуації, коли людина у своєму садовому будинку не може користуватися світлом, навіть не знаючи причини відключення (іноді — понад 3 місяці, ато й більше). Насамперед Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі — Правила) та Методика обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджена
Постановою НКРЕ від 22.11.1999 р. № 1416 (далі — Методика) регламентують взаємовідносини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із споживача-ми-фізичними особами, щодо споживання електричної енергії, яка використовується останніми на побутові потреби. Відносини постачальника електричної енергії із споживачами — фізичними особами, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, щодо використання електричної енергії для здійснення зазначеної діяльності у приміщеннях, які не належать до житлового фонду, регламентуються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.19% р. № 28.
Згідно з п. 38 Правил енергопостачальник повинен забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором, надавати інформацію про послуги, пов'язані з електропостачанням, терміни обмежень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з електропостачанням; повідомляти споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електричну енергію про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до введення їх у дію; проводити не менше одного разу на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків.
Разом з тим, енергопостачальник наділений повноваженнями щодо проведення перевірок справності приладів обліку. Він вправі знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії споживачу у межах, передбачених договором, тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених Правилами; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією (п. 37 Правил). Споживачам електроенергії варто знати, що законодавець зобов'язав енергопостачальника безплатно здійснювати планові перевірки, обслуговування та ремонт приладів обліку. Споживач вправі володіти інформацією щодо якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її споживання; отримувати електричну енергію, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, та якісне обслуговування енергопостачальником електричних мереж і приладів обліку.
Внаслідок порушення прав споживач може ставши питання про відшкодування заподіяних збитків, та звернутись до суду згідно зі ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України.
Яскравим прикладом порушення норм чинного законодавства Щодо електропостачання стало звернення гр. 3., за яким прокуратурою Вишго-родського району було проведено перевірку дотримання законодавства садовим кооперативом щодо відключення електроенергії від його дачного будинку. Встановлено, що комісією садового кооперативу в серпні 2002 р. була проведена перевірка електролічильників з метою їх заміни, за результатами якої садовим товариством було складено акт, який затверджений 08.09.2002 р. засіданням правління згідно з яким було виявлено порушення герметичності скла електролічильника гр. 3. В акті, з яким було ознайомлено "правопорушника" тільки 15.08.2003 р., зазначено, що вказане порушення могло призвести до викрадення електроенергії. Крім того, правління СК за викрадення електроенергії зобов'язало гр. 3. сплатити штраф.
Свавілля щодо відключення від електропостачання споживача за недоведеністю його вини на сьогодні розповсюджено, тому слід зазначити, що відповідно до законів України "Про електроенергетику" та "Про енергозбереження", зазначених Правил та Методики в разі виявлених порушень на місці їх виявлення складається акт. Згідно з п. 53 Правил один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника, споживач має право внести до акта свої зауваження. Якщо споживач відмовляється ставити свій підпис, про це в акті робиться позначка. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання. Розмір відшкодування завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення згідно з вказаною Методикою. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. За самовільне використання з корисливою метою електричної енергії, так само порушення правил користування нею у побуті, що не завдало істотної шкоди, чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 103-1 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП), про що складається протокол про адміністративне правопорушення уповноваженою на те особою органу державного енергонагляду, зміст якого чітко визначено у ст. 256 КпАП.
Законодавець пішов по шляху визначення виключного переліку правопорушень у сфері надання електроенергії населенню. Споживач, згідно з п. 48 Правил несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію, порушення правил користування електричною енергією, ухилення або несвоєчасне виконання рішень і приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов'язаний негайно повідомити про це енергопостачальника. Пошкоджені прилади обліку підлягають експертизі, яка проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держстандарту. Вказана експертиза приладу обліку, що належить споживачу або за збереження якого він відповідає, повинна здійснюватись у його присутності За результатами експертизи складається акт. Якщо буде встановлено, що неправильна робота або пошкодження приладу зумовлена виною споживача — він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку. В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку. Якщо споживач сумнівається у правильній роботі приладу обліку — він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. В такому разі проведення експертизи повинен оплатити сам споживач, після чого енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу. У разі підтвердження експертизою неправильної роботи приладу обліку енергопостачальник відшкодовує споживачу всі витрати, пов'язані з проведенням експертизи.
Зняття показань приладів обліку, який повинно проводитись споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Крім того, енергопостачальник за власним рішенням має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.
Вищенаведене свідчить про визначеність позицій законодавця з приводу відключення від електропостачання споживачів тільки за встановленою виною споживача щодо безоблікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільного підключення до мереж енергопостачальника; пошкодження приладу обліку, зриву пломби та його дій, які б могли призвести до заниження показань приладу обліку.
Щодо звернення 3., яке стало приводом для написання даної статті, лише зазначу, що в порушення вимог Правил, пошкоджений лічильник 3. не був направлений на експертизу в Держстандарт, також не було складено акта технічної перевірки лічильника та не дотримано процедури складання акта про виявлення порушення. Прокурором Вишгородського району Київської області було винесено припис на рішення правління садового кооперативу, яким зобов'язано підключити дачний будинок гр. 3. до електропостачання.
Отже, якщо відключено вашу квартиру, гараж, дачний будинок від електропостачання з невідомих вам причин, варто одразу ж звернутися до компетентних органів для відповідного реагування в разі виявлення порушень вимог законодавства щодо користування електричною енергією населенням. Підсумовуючи викладене, хочу нагадати, що всяка заінтересована особа згідно зі ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.
Світлана БУРЛАКОВА, помічник прокурора Вишгородського району Київської області
По материалам газеты "Юридичний вісник України" від 29 травня-4 червня 2004 р. № 22