Згідно зі ст. 39 Закону "Про відходи" від 05.03.1998 року № 187/98-ВР за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, відповідно до п. 4 якого суми збору, що справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючи коефіцієнтів.
Суб'єкти у сфері поводження з відходами, якими відповідно до ст. 13 Закону "Про відходи" є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи й організації всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з поводженням з відходами, зобов'язані забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій — суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію.
У разі коли комунальне підприємство експлуатує або має у власності полігон для видалення відходів і приймає на договірних засадах відходи для захоронення від інших власників відходів, юно стає власником прийнятих відходів і здійснює їх остаточне розміщення (захоронення). Отже, таке підприємство і є платником збору за розміщення всього обсягу відходів як утворених у процесі власної діяльності, так і переданих йому для розміщення іншими власниками.