Верховна Рада України 18.11.2003 р. прийняла Закон № 1280-ІV, що встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій та визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у цій діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. З прийняттям Закону № 1280-ІV втратив чинність Закон № 160/95-ВР -основний закон, що регулював діяльність у галузі зв'язку в Україні.
Законом № 1280-ІУ створено новий орган регулювання у сфері телекомунікацій — Національну комісію з питань регулювання зв'язку, що зокрема, здійснює нагляд за ринком телекомунікацій і контроль якості телекомунікаційних послуг (із правом безперешкодного доступу на територію й у приміщення операторів, провайдерів телекомунікацій), тарифне регулювання у сфері телекомунікацій та встановлює порядок взає-морозрахунків між операторами телекомунікацій, а також застосовує до суб'єктів ринку адміністративні стягнення.
Крім того, новим Законом до повноважень Національної комісії з питань регулювання зв'язку віднесено ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг.
Перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню, визначено ст. 42 Закону № 1280-ІV До цього переліку віднесено:
Прикінцевими положеннями Закону № 1280-ІV внесено зміни до Закону № 1775-ІІІ, згідно з якими діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється відповідно до законів, що регулюють відносини у цій сфері. Отже, ліцензування у сфері телекомунікацій регулюватиметься Законом № 1280-ІV, а не Законом № 1775-III.
У зв'язку з приведенням нормативно-правових актів чинного законодавства у відповідність із Законом № 1280-ІV Кабінет Міністрів України постановою № 772 виключив із повноважень Держкомзв'язку України ліцензування таких видів діяльності: надання послуг радіозв'язку (з використанням радіочастот); надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів); технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації.
Статтею 53 Закону № 1280-ІV визначено, що за видачу ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів, копій і продовження терміну їх дії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлює Кабінет Міністрів України. Плата за продовження терміну дії ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів і копій не повинна перевищувати адміністративні витрати, пов'язані із здійсненням зазначених процедур. На виконання цієї статті Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 773, що встановлює розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій.
Плата за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій зараховується на рахунки з обліку надходжень державного бюджету, відкриті у відповідних органах Держказначейства України. Розмір плати за переоформлення ліцензії або видачу її дубліката (копії) становить 170 грн.
Щодо радіочастотного ресурсу, то згідно зі ст. 71 Закону № 1280-ІV розподіл і використання радіочастотного ресурсу України для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій провадиться відповідно до Закону № 1770-III.
Ліцензування використання та присвоєння радіочастот належить до компетенції органів управління у сфері використання радіочастотного ресурсу України. Присвоєння радіочастот для потреб телебачення і радіомовлення здійснюється за поданням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (Закон № 1770-III).
Отже, при одночасному використанні каналів електрозв'язку та радіочастот необхідно отримувати окремі ліцензії.
Новим Законом також упорядковано й приведено у відповідність до чинного законодавства перелік правопорушень у сфері телекомунікації, за які настає відповідальність. Так, статті 148-1, 148-2,148-4,243 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції, крім того його доповнено новою ст. 148-5. Тобто з набранням чинності Законом № 1280-ІV за вчинені порушення передбачено накладення штрафу на винних осіб у розмірі від одного до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оксана КИРІЄННО, оглядач «Вісника»
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 25/ 2004 (ЛИПЕНЬ)