Статтею 12 Закону № 2535-ХІІ встановлено пільги окремим категоріям платників земельного податку.
Зокрема, п. З частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХІІ звільнено від сплати земельного податку заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України.
Підпунктом 1 п. 1 Закону № 756-ІV з 1 січня поточного року внесено зміни до абзацу першого п. 3 частини першої ст. 1 2 Закону № 2535-ХІІ: після слів «оздоровчі заклади України» його доповнено словами «а також підприємства, установи і організації України, у складі яких є структурні підрозділи (філії, представництва), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям». Проте п. 46 ст. 80 Закону № 1344-IV зупинено на 2004 р. дію пп. 1 п. 1 Закону № 756-ІV в частині звільнення від сплати земельного податку підприємств, установ і організацій України, у складі яких є структурні підрозділи (філії, представництва), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям.
Водночас пп. 2 п. 1 Закону № 756-ІV з 1 січня поточного року внесено зміни до частини другої ст. 1 2 Закону № 2535-ХІІ: після слів «за землі кладовищ» її доповнено словами «за землі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, а також за земельні ділянки підприємств, установ і організацій України, зайняті їхніми структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям».
При цьому слід зауважити, що постановою № 33 чітко визначено типи дитячих санаторних та оздоровчих закладів. Зокрема, Державною програмою відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 р. визначено, що дитячий оздоровчий заклад санаторного типу — це заклад, у якому діти перебувають цілодобово і в якому поряд з оздоровчими надається комплекс медичних профілактичних послуг, спрямованих на запобігання захворюванням. З урахуванням специфіки захворювань дітей такі заклади можуть бути спеціалізованими.
З метою збереження мережі державних і комунальних дитячих оздоровчих закладів, недопущення їх ліквідації та нецільового використання розпорядженням № 141-р затверджено перелік державних і комунальних дитячих оздоровчих закладів.
З огляду на викладене, у 2004 р. звільненню від сплати земельного податку підлягають санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, що належать до дитячих, а також земельні ділянки підприємств, установ і організацій України, зайняті їхніми структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям.
Інші санаторно-курортні та оздоровчі заклади повинні сплачувати земельний податок у встановлених розмірах на загальних підставах.