Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права й обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України карантинних організмів, визначено Законом України від 30.06.93 р. № 3348-ХІІ «Про карантин рослин» (за текстом — Закон № 3348-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 3348-ХІІ установлено, що фумігація (знезараження) — це обробка хімічними речовинами, які знаходяться у газоподібному і рідкому стані, підкарантинних матеріалів, транспортних засобів з метою знищення карантинних організмів. До карантинних організмів відносяться види шкідників, збудників хвороби рослини, які відсутні або обмежено поширені на території України та можуть завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам. Під підкарантинними матеріалами та об'єктами необхідно розуміти матеріали та об'єкти, які можуть сприяти поширенню або за допомогою яких можуть поширюватися карантинні організми, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, Закон № 3348-ХІІ визначає завдання Державної служби з карантину рослин України, до яких належать:
Державна служба з карантину рослин України включає:
Законом України від 17.06.2004 р. № 1804-ІV«Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з проведення знезараження підка-рантинних матеріалів та об'єктів» (за текстом — Закон № 1804-ІV) встановлено новий вид ліцензування діяльності з проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони. У зв'язку з цим перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначений ст. 9 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон № 1775-III), доповнено новим видом ліцензування.
Крім цього, Законом № 1804-ІV надано додаткові повноваження Головній державній інспекції з карантину рослин України щодо проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, та внесено відповідні зміни до ст. 7 Закону № 3348-ХІІ.
Закон № 1804-ІV набрав чинності з дня його опублікування.
Отже, здійснення діяльності з проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, потребує отримання ліцензії.
Дія Закону № 1804-ІV має сприяти створенню системи контролю за проведенням фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об'єктів у разі їх переміщення через державний кордон України та карантинні зони. Крім того, обов'язкове ліцензування діяльності, пов'язаної з проведенням фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, має забезпечити належний державний контроль за проведенням фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об'єктів, а також збільшити бюджетні надходження за рахунок плати за видачу ліцензій на здійснення зазначених робіт.
Закон № 1775-III визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Відповідно до Закону № 1775-111 для нового виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, має бути визначено орган ліцензування, затверджено ліцензійні умови, перелік документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії.