У зв'язку з набранням чинності Законом України № 1456-ІV і постановою № 255 у платників рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат виникають запитання щодо справляння рентної плати у 2004 р. Розглянемо найактуальніші з них.
Рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено ст. З Закону № 1344-ІV Законом № 1456-ІV встановлено відмінні від запроваджених Законом № 1344-ІV визначення суб'єктів та об'єкта оподаткування, ставки, механізм запровадження та нормативно-правового забезпечення. Але Законом № 1456-ІV не зупинено дію ст. З Закону № 1344-ІV Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 1456-ІV Кабінету Міністрів України лише доручено привести власні нормативні акти у відповідність з цим Законом.
Таким чином, норми Закону № 1456-ІV які не зупиняють і не змінюють норм Закону № 1344-ІV не змінюють встановленого постановою № 256 Порядку обчислення та справляння (у тому числі Порядку визначення пільг) рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, запровадженоїст. З Закону № 1344-ІV і не застосовуються при обчисленні цієї рентної плати.
Отже, у 2004 р. рентна плата сплачується відповідно до ст. З Закону № 1344-ІV та Порядку № 256.
Статтею 3 Закону № 1344-ІV встановлено, що підприємства, які здійснюють видобуток природного газу та газового конденсату (крім видобутку природного газу із морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) і нафти, вносять до Держбюджету України згідно з Порядком № 256: рентну плату за природний газ — у розмірі 30,6 грн. за 1000 м3; за нафту — у розмірі 160 грн. за одну тонну і газовий конденсат — у розмірі 104,04 грн. за одну тонну.
Пунктом 5 Порядку № 256 визначено, що платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (крім видобутку природного газу з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) є підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату. За рішенням підприємства зазначену рентну плату можуть вносити безпосередньо його філіали та інші відокремлені підрозділи, які мають поточні рахунки в установах банку.
Статтею 3 Закону № 1344-ІV встановлено, що підприємства, які здійснюють видобуток природного газу та газового конденсату (крім видобутку природного газу із морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) і нафти, вносять до Держбюджету України у Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за природний газ, нафту, і газовий конденсат.
Механізм обчислення та внесення до Держбюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено Порядком № 256, п. 6 якого встановлено, що сума рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат визначається нафтогазодобувними підприємствами, виходячи з обсягів відпущених ними нафти, природного газу і газового конденсату та ставок рентної плати (крім підприємств, які здійснюють видобуток на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами, що визначають суму рентної плати, виходячи із ставок рентної плати та обсягів видобутих нафти, природного газу і газового конденсату в межах базових обсягів, які враховуються в щомісячних розрахунках як 1/12 річних базових обсягів).
Відповідно до п. З зазначеного Порядку рентна плата включається підприємствами, які добувають нафту, природний газ і газовий конденсат, до оптової відпускної ціни на нафту, природний газ і газовий конденсат (без ПДВ) на дату їх відпуску.
Пунктом 2 Порядку № 256, який регулює механізм обчислення та внесення до Держбюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат у 2004 р., встановлено звільнення від сплати рентної плати лише за видобутий та реалізований підприємствами нафтовий (попутний) газ.
Крім того, п. 1 Указу № 433/96 визначено, що видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, а також від внесення відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету, терміном на десять років від дня одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ.
При цьому термін «базові обсяги» означає обсяги видобутку нафти і газу, що повинні досягатися видобувним підприємством із використанням існуючих на родовищі виробничих потужностей, техніки та технологій. Базові обсяги встановлюються Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та зазначаються в ліцензії на експлуатацію родовища, яка видається видобувному підприємству.
Перелік нафтових, газових і газоконденсатних родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами визначено у додатку до постанови № 632.
Інших пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам при сплаті рентних платежів, не визначено.
Статтею 3 Закону № 1344-IV визначено, що у 2004 р. вноситься рентна плата за газовий конденсат у розмірі 104,04 грн. за одну тонну. Ця норма набрала чинності 1 січня 2004 р., відповідно і обчислення податкових зобов'язань з рентної плати за ставкою 104,04 грн. за всі податкові періоди 2004 р. застосовується по відношенню до тонни газового конденсату.
Слід також нагадати, що у «Віснику» № 17/2004 (с. 59) надруковано консультацію, де зазначалося, що у 2004 р. підприємства, які здійснюють видобуток газового конденсату, вносять до Держбюджету України рентну плату відповідно до Порядку № 256, з урахуванням змін, внесених постановою № 255, якою у назві і тексті постанови № 256 та цього Порядку і додатках до нього слова «товарний» та «стабільний» у всіх відмінках вилучено.
Відповідно до п. 12 Порядку № 256 відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до держбюджету рентної плати покладається на платника та його посадових осіб згідно із законодавством.
Таким чином, платники рентної плати за газовий конденсат, які обчислювали цю плату, виходячи з обсягів стабільного газового конденсату або іншого об'єкта оподаткування, відмінного від газового конденсату, порушили вимоги ст. З Закону № 1344-IV і несуть відповідальність згідно з вимогами Закону № 2181-III.
Платники, які самостійно виявили помилку, допущену при обчисленні рентної плати до початку його перевірки контролюючим органом, зобов'язані відповідно до п. 17.2 ст. 17 № 2181-III надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.