Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно зі ст. 5 Закону № 320-ХІV платники визначають ФСП на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Тобто податкове зобов'язання з ФСП вважається узгодженим із дня подання розрахунку ФСП до податкового органу (до 1 лютого поточного року).
Статтею 5 Закону № 320-ХІV встановлено, що сплата податку провадиться щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожен квартал від річної суми податку.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації', протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ для подання податкової декларації (податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Виходячи з цього, відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 і абзацу «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III фіксований сільськогосподарський податок повинен сплачуватися щомісяця протягом ЗО календарних днів (20 + 10 днів), наступних за останнім днем звітного (податкового) періоду.
Водночас слід мати на увазі, що якщо протягом звітного року платник ФСП самостійно виявить помилки, які містяться у поданому ним річному розрахунку, такий платник відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІП подає новий розрахунок, що містить виправлені показники. З метою уникнення нарахування значних штрафних санкцій і адмінштрафів необхідно сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 10% суми недоплати.
Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних термінів, встановлених Законом № 2181-III, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, визначених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, зокрема: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу. Причому платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального терміну затримки незалежно від того, чи застосовувалися штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 — 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Після закінчення встановлених термінів погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з пп. «а» пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-III нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом, а закінчується — у день прийняття банком, який обслуговує платника податків.
платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку (пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 1 6 Закону № 2181-III). Відповідно до пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-III пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій, за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, що діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181-III).
Не вважається порушенням термінів зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Нацбанком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення такого зарахування. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення (пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181-III).
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 27/ 2004 (ЛИПЕНЬ)