Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р. № 2535 (зі змінами) використання землі в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Землі сільськогосподарського призначення оподатковуються відповідно до ст. 6 згаданого Закону, згідно з яким ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:
а) для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;
б) для багаторічних насаджень — 0,03.
Пільги з оплати за землю визначені у ст. 12 вищезазначеного закону. Згідно з п. 20 ч. 1 цієї статті на період дії Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.