Підпунктом «а» ст. 2 Декрету № 18-92 встановлено, що платниками акцизного збору можуть бути не лише суб'єкти підприємницької діяльності — виробники підакцизних товарів, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи), що виробляють підакцизні товари на митній території України.
Проте для відповіді на зазначене запитання необхідно враховувати не лише цю норму, а й дію норм статей 3 та 4 Декрету № 18-92 і положення Господарського кодексу.
Згідно з частиною другою ст. 55 Господарського кодексу суб'єктами господарювання є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Такі суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх реєстрації.
Суб'єкт господарювання лише повідомляє про їх відкриття реєструючий орган шляхом внесення додаткової інформації до своєї реєстраційної картки.
Відповідно до п. 7 ст. 59 Господарського кодексу скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу.
Філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності, також є суб'єктами господарювання. Проте суб'єкти господарювання — відокремлені підрозділи (філії та інші структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна без статусу юридичної особи.
Статтею 62 Господарського кодексу визначено, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Філія є не окремою юридичною особою, а відокремленим підрозділом юридичної особи — підприємства.
Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до закону (ст. 64 Господарського кодексу).
Згідно зі ст. З Декрету № 18-92 об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів, що продаються, а у разі продажу товарів за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору, або дата відвантаження (передачі) товарів (ст. 4 Декрету № 18-92).
Підприємство — виробник пива як окрема юридична особа може здійснювати свою діяльність (виробництво та реалізацію пива) як безпосередньо, так і через свою філію. При виробництві та реалізації покупцям готової підакцизної продукції філія як відокремлений структурний підрозділ підприємства може діяти лише від імені головного підприємства на основі права оперативно-господарського використання майна та положення про неї, затвердженого підприємством. Продавцем виробленої продукції може бути лише підприємство як юридична особа, оскільки все майно підприємства (виробничі й невиробничі фонди) відображається в його самостійному балансі, а одним із джерел формування майна підприємства є доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності. Тобто філія як відокремлений структурний підрозділ підприємства не може реалізувати вироблену продукцію своєму головному підприємству, оскільки вона не є окремою юридичною особою, не має відокремленого майна і діє в межах єдиного і самостійного балансу підприємства. Таким чином, об'єкт оподаткування акцизним збором може виникати лише у підприємства — виробника пива як окремої юридичної особи із самостійним балансом уразі реалізації пива іншим суб'єктам господарювання — покупцям або у разі споживання виробленого пива в межах самого підприємства-виробника чи реалізації (передачі) пива для власних працівників. Відповідно і податкове зобов'язання з продажу пива іншим суб'єктам господарювання — покупцям виникає за першою з подій лише у підприємства-виробника як юридичної особи.
Таким чином, сплатити до бюджету акцизний збір з пива може лише головне підприємство як окрема юридична особа незважаючи на те, що виробляти й відвантажувати це пиво покупцям може як головне підприємство, так і його філія. Якщо головне підприємство передає вироблену продукцію своїй філії для подальшого відвантаження покупцям, або коли філія передає вироблену продукцію головному підприємству для подальшої її реалізації покупцям, то це буде внутрішньогосподарською операцією в межах однієї юридичної особи, за наслідками якої не виникає об'єкта оподаткування акцизним збором і податкового зобов'язання зі сплати акцизного збору до бюджету. Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.
До того ж достовірність даних розрахунку акцизного збору, який щомісяця подається платником акцизного збору до податкового органу за місцем реєстрації, підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства (п. 4.7 Положення № 111).
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 28 / 2004