Списання понаднормативного браку


Підприємство — виробник пива надає уточнені розрахунки акцизного збору за попередні річні періоди і зменшує поточну суму податкових зобов'язань з акцизного збору за рахунок зменшення обсягів реалізації на суму списаного незапланованого (понаднормативного) браку, які перевищують установлені норми. Витрати, пов'язані з цим браком, не включаються до складу витрат виробництва та до складу собівартості виготовленої продукції. Чи правомірно це?

(Ю. Олеховенко, Одеська обл.)


Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-111 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

Крім того, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 1 5 Закону № 2181-ІІІ) платник податків самостійно ви-= зляє помилки у показниках раніше поданої подат--овоїдекларації, такий платник податків має право чадати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

Підприємство — виробник пива подало уточнюючі розрахунки акцизного збору не за фактом заниження податкового зобов'язання з акцизного збору, а за наслідками своєї господарської діяльності, які призвели до понаднормативного (незапланованого) браку. Крім цього, уточнюючий розрахунок акцизного збору не можна вважати поданим за результатами виявлення платником помилок у показниках раніше поданих розрахунків акцизного збору, оскільки понаднормативний (незапланований) брак — це результат господарської діяльності підприємства, а не помилка, і у виробника пива виникали податкові зобов'язання зі сплати до бюджету акцизного збору з тієї кількості пива, яке фактично було реалізовано (відвантажено, передано). Обороти з реалізації виробленого в Україні пива (шляхом продажу товарів, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників) є об'єктом оподаткування акцизним збором на загальних підставах відповідно до ст. З Декрету № 18-92, і податкові зобов'язання виробника з акцизного збору з кількості реалізованого (відвантаженого, переданого) пива не можна вважати такими, що помилково виникають і сплачуються до бюджету у зв'язку з допущенням підприємством понаднормативного (незапланованого) браку. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Неправомірним є як зменшення фактичних обсягів реалізації пива, що узгоджуються (узгоджені) платником у розрахунках акцизного збору, виходячи з суми допущеного понаднормативного (незапланованого) браку, так і зменшення самих податкових зобов'язань з акцизного збору з кількості фактично реалізованого (відвантаженого, переданого) пива на суму акцизного збору, розрахованого з кількості допущеного понаднормативного (незапланованого) браку. За рахунок вищезазначеного зменшення фактичних обсягів реалізації пива або суми податкових зобов'язань з акцизного збору з пива відбувається заниження податкових зобов'язань з акцизного збору.

Виробник пива має обчислювати акцизний збір у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (ст. 4 Декрету № 18-92). Ставку акцизного збору на пиво солодове у розмірі 0,23 грн. за 1 л встановлено ст. 1 Закону № 313/96-ВР Згідно зі ст. 4 Декрету № 18-92 датою виникнення податкових зобов'язань з продажу пива вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

Виробник пива як платник акцизного збору несе відповідальність за правильність обчислення і , своєчасність сплати акцизного збору до бюджету (ст. 7 Декрету № 18-92).

Декретом № 18-92 чітко визначено підстави (умови), за яких акцизний збір з пива не справляється. Чинним законодавством (Декретом № 18-92, Законом № 313/96-ВР, Законом № 2181-ІІІ тощо) не передбачено взагалі будь-якого коригування (уточнення) податкових зобов'язань з акцизного збору з кількості реалізованого пива виходячи з допущеного підприємством понаднормативного (незапланованого) браку.

Необхідно врахувати те, що акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) (ст. 1 Декрету № 18-92). Відповідно до ст. 17 Господарського кодексу податки та інші обов'язкові платежі, що згідно із законом включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться до їх собівартості, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності. Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. З Закону № 2181-ІІІ у будь-яких випадках, коли платник податків відповідно до законів з питань оподаткування уповноважений утримувати акцизний збір, сума такого збору вважається бюджетним фондом, який належить державі.

КОНСУЛЬТУЮТЬ ФАХІВЦІ ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ АДМІНІСТРУВАННЯ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ І КОНТРОЛЮ ЗА ВИРОБНИЦТВОМ ТА ОБІГОМ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ (ДААК) ДПА УКРАЇНИ

Відповіді підготовлено за сприяння начальника управління організації перевірок та контрольно-аналітичної роботи ДААК Юрія ВІЛЬХОВОГО, заступника начальника управління методології акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів — начальника відділу розробки та вдосконалення законодавства з акцизного збору ДААК Олесі КВАРТЮК та головного державного податкового інспектора відділу розробки та вдосконалення законодавства з акцизного збору ДААК Надії МИРОНОВОЇ

ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 28 / 2004