Статтею 601 Цивільного кодексу передбачено можливість припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги.
Отже, для застосування зарахування обов'язкова наявність певних умов, а саме:
Отже, наявність у страховика-резидента належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за зовнішньоекономічним договором перестрахування шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог по сплаті страхових платежів у перестрахування та виплаті перестраховиком часток страхового відшкодування не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, одержаних (нарахованих) страховика-ми-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому самому податковому періоді, тобто валовий дохід страховика-резидента зменшується на суму виконаних ним грошових зобов'язань перед перестраховиком-нерезидентом.
Виходячи з наведеного, можна при проведенні зазначеного взаємозаліку зобов'язань між страховиком-резидентом та перестраховиком-нерезидентом застосовувати пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, як і без проведення такого взаємозаліку.
Водночас слід зазначити, що страховики, які здійснюють виплати в межах договорів страхування (перестрахування) ризиків на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності яких не відповідає вимогам, встановленим постановою № 1640, шляхом проведення взаєморозрахунків зарахуванням зустрічних зобов'язань, відповідно до п. 13.6 ст. 13 Закону № 334/94-ВР зобов'язані оподатковувати суми таких виплат за ставкою 15% за власний рахунок.