У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Основні напрями розвитку
агропромислового комплексу України
З метою прискорення економічних реформ та виведення
агропромислового комплексу з кризи п о с т а н о в л я ю:
1. Схвалити Основні напрями розвитку агропромислового
комплексу України на 1998 - 2000 роки (додаються).
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити урахування положень Основних напрямів розвитку
агропромислового комплексу України на 1998 - 2000 роки під час
розробки проектів державних програм економічного і соціального
розвитку;
розробити проекти нормативно-правових актів, необхідні для
реалізації положень Основних напрямів розвитку агропромислового
комплексу України на 1998 - 2000 роки.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 29 квітня 1998 року
N 389/98
ДОДАТОК
до Указу Президента України
від 29 квітня 1998 року N 389/98
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
НА 1998-2000 РОКИ
I. Стан та завдання розвитку агропромислового
комплексу
В Україні у 1997 році та на початку 1998 року намітились
позитивні тенденції до стабілізації економіки. Однак в
агропромисловому комплексі спад виробництва триває. Обсяг валової
продукції сільського господарства зменшився на 0,8 відсотка,
харчової і переробної промисловості - на 14,6 відсотка.
Особливо погіршився фінансовий стан та знизилась
платоспроможність сільськогосподарських підприємств. Знизилась
рентабельність більшості галузей, збільшилась недоїмка платежів до
бюджету, внесків до Пенсійного фонду України, заборгованість з
виплати заробітної плати, затримуються платежі за використані
електроенергію, газ та інші матеріально-технічні ресурси.
На 1 січня 1998 року загальна кредиторська заборгованість з
основної діяльності підприємств агропромислового комплексу досягла
13,8 млрд. грн., в тому числі прострочена - 11,5 млрд. грн.,
перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською
становить 9,0 млрд. гривень.
Зростання заборгованості значною мірою зумовлюється дефіцитом
обігових коштів. Якщо в 1990 році доля кредитів в обслуговуванні
обігу коштів становила 40 відсотків, то в минулому році - лише
3,5.
Збитки сільськогосподарських підприємств у 1997 році зросли
до 3,3 млрд.грн., або в 2,4 раза порівняно з попереднім роком. 87
відсотків підприємств галузі є збитковими, рівень рентабельності
знизився до мінус 24,5 відсотка.
Погіршується також фінансовий стан підприємств харчової і
переробної промисловості, зростає їх кредиторська заборгованість,
скорочуються обігові кошти, що призводить до несвоєчасних
розрахунків за отриману сировину та збільшення питомої ваги
бартерних операцій.
Процеси реформування майнових і земельних відносин,
фінансово-кредитного механізму, податкової та цінової політики,
інтеграції сфери виробництва і переробки продукції та створення
інфраструктури ринку здійснюються не комплексно, а тому не дали
позитивних результатів для поліпшення умов діяльності підприємств
агропромислового комплексу всіх форм власності.
На селі загострюється демографічна ситуація, зменшується
платоспроможний попит населення, скорочується будівництво та
фінансування об'єктів соціальної сфери.
У зв'язку з цим для забезпечення стабілізації і наступного
розвитку агропромислового комплексу необхідно вирішити такі
основні завдання:
здійснити реструктуризацію заборгованості підприємств
агропромислового комплексу перед державою;
організувати проведення санації підприємств;
поліпшити умови для розвитку земельно-орендних відносин;
запровадити іпотечне кредитування;
забезпечити державну підтримку цін і доходів
сільськогосподарських товаровиробників;
прискорити реформування сільськогосподарських підприємств,
адаптацію їх господарської та виробничої структури до вимог ринку;
прискорити формування інфраструктури ринку
сільськогосподарської продукції;
здійснити заходи щодо захисту вітчизняного продовольчого
ринку;
сприяти залученню вітчизняних та іноземних інвестицій;
забезпечити спрощення системи оподаткування та зниження
податкового тиску;
сприяти розвитку господарств приватного сектора та їх
кооперуванню з підприємствами суспільного сектора;
вжити невідкладних заходів щодо здійснення активної
соціальної політики.
Вирішення цих завдань необхідно супроводжувати прискореним
здійсненням аграрної реформи та забезпеченням її комплексності з
обов'язковим узгодженням діяльності всіх органів виконавчої влади
щодо проведення аграрних перетворень і підвищення відповідальності
та рівня організаторської роботи обласних і районних державних
адміністрацій.
Аграрна політика спрямовується на гарантування продовольчого
забезпечення держави, формування конкурентоспроможного сільського
господарства та інших галузей агропромислового виробництва на
засадах рівності усіх суб'єктів права власності на землю, засоби
виробництва та вироблену продукцію. Органи державної виконавчої
влади не втручаються у господарську діяльність суб'єктів
підприємництва щодо насичення споживчого ринку та забезпечення
населення України сільськогосподарською продукцією, продуктами
харчування тощо.
II. Основні заходи щодо зупинення спаду виробництва та
державного сприяння економічному зростанню
Основні заходи щодо розвитку агропромислового комплексу
спрямовані на зупинення протягом 1998 - 1999 років спаду
виробництва сільськогосподарської продукції з метою забезпечення
внутрішніх потреб держави в продуктах харчування, сировині та
збільшення їх експортного потенціалу. Для цього:
1. У рослинництві:
забезпечити реструктуризацію рослинницьких галузей,
сільськогосподарських угідь, сприяти адаптації структури посівних
площ до кон'юнктури ринку. Створити умови для нарощування
виробництва зерна, соняшника, цукрових буряків та інших технічних
культур в господарствах суспільного сектора;
сприяти зростанню виробництва картоплі, овочів, плодів і ягід
в господарствах приватного сектора;
запровадити систему заходів щодо охорони земель і підвищення
родючості грунтів, оптимізації розораності за рахунок вилучення з
активного господарського обігу 1 млн. га найбільш еродованих
схилових земель, застосування грунтозахисних систем землеробства
на площі 6,9 млн.гектарів;
прискорити розробку вітчизняних покладів сировини для
виробництва фосфорних і калійних добрив, насамперед фосфоритів на
території Волинської і Рівненської областей;
широко впроваджувати ресурсозберігаючі, екологічно безпечні
технології обробітку грунту і вирощування сільськогосподарських
культур;
створити державний страховий насіннєвий фонд;
розробити і прийняти програму розвитку галузі з видобутку
вапнякових матеріалів на базі наявних покладів та програму з
виробництва засобів захисту рослин на вітчизняних промислових
підприємствах;
створити інфраструктуру закупівлі, переробки та реалізації
плодоовочевої продукції;
забезпечити виконання цільових програм підтримки селекції у
рослинництві, докорінного поліпшення грунтів, охорони земель та
довкілля, лісовідновлення, охорони та захисту лісів і водних
ресурсів, будівництва та утримання меліоративних систем і
гідротехнічних споруд, здійснення протиерозійних заходів, хімічної
меліорації, закладання багаторічних насаджень;
2. У тваринництві:
створити умови для відновлення функціонування тваринницьких
комплексів, птахофабрик і птахогосподарств, селекційно-племінних
центрів та господарств з метою повного забезпечення потреб
приватного та суспільного секторів молодняком худоби і птиці;
прискорити формування високопродуктивного поголів'я молочної
і м'ясної великої рогатої худоби;
удосконалити зооветеринарне та племінне обслуговування
тваринництва і птахівництва в господарствах різних форм власності;
сприяти розвитку товарного виробництва кормів для потреб
особистих підсобних господарств підприємствами суспільного сектора
та кооперативами;
здійснити комплекс заходів щодо поліпшення генетичних якостей
тварин та підвищення їх продуктивності;
законодавчо забезпечити вдосконалення інфраструктури ринку,
регулювання експорту та імпорту тваринницької і племінної
продукції;
запровадити механізм державної підтримки розвитку
тваринництва;
забезпечити виконання цільових програм підтримки селекції у
тваринництві і рибництві, протиепізоотичних заходів, будівництва і
утримання об'єктів державної ветеринарної медицини;
вжити заходів щодо розвитку спеціалізованих підприємств з
виробництва свинини, яловичини та продукції птахівництва шляхом
адресної кредитної підтримки та субсидій, забезпечення
повноцінними комбікормами;
розробити програму виробництва повноцінних комбікормів,
вітчизняних білково-вітамінних, мінеральних добавок та преміксів;
створити умови для запровадження ресурсозберігаючих
технологій у виробництві конкурентоспроможної тваринницької
продукції;
3. У харчовій і переробній промисловості:
впроваджувати у виробництво прогресивні технології, які
забезпечують комплексну переробку худоби, молока, цукрових
буряків, насіння соняшнику та збільшення виходу готової продукції
з одиниці сировини;
розширити в 1998-1999 роках виробництво імпортозамінюючої
продукції, прискорити створення потужностей з виробництва сучасних
видів тари і упаковок;
вжити заходів щодо підвищення конкурентоспроможності харчових
продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках за рахунок зниження
собівартості, поліпшення якості і зовнішнього оформлення
продукції, істотного зменшення витрат енергоресурсів;
створити ринок сучасного вітчизняного технологічного
устаткування на основі лізингу та продажу його з розстрочкою
платежу;
забезпечити розробку, серійне виготовлення та створення ринку
сучасного автоматизованого технологічного обладнання, комплексних
технологічних ліній з системами програмного керування, а також
контрольно-вимірювальних приладів відповідно до вимог щодо
ресурсоенергозбереження;
розробити законодавчу і нормативну базу для забезпечення
виробництва якісної конкурентоспроможної харчової продукції з
урахуванням міжнародних стандартів;
сприяти створенню за участю харчових та інших переробних
підприємств фінансово-промислових груп та спільних підприємств;
вдосконалити регулювання експорту та імпорту
сільськогосподарської продукції та сировини для харчової і
переробної промисловості з метою зростання обсягів переробки та
експорту продуктів харчування;
створити економічні умови для відновлення виноградників та
захисту споживчого ринку від фальсифікованої виноробної продукції;
забезпечити віднесення харчових та інших переробних
підприємств до розряду пріоритетних щодо передачі об'єктів
соціальної інфраструктури, які перебувають на їх балансі, до
комунальної власності;
створити сприятливі економічні умови для переробки
сільськогосподарської сировини на вітчизняних підприємствах;
розробити програму розвитку олієжирового комплексу.
4. У техніко-технологічній сфері:
здійснити техніко-технологічну перебудову на основі освоєння
комплексних екологічно безпечних технологій у виробництві і
переробці сільськогосподарської продукції;
забезпечити потреби у технічних засобах переважно за рахунок
власного виробництва, структурної перебудови та перепрофілювання
наявних потужностей сільськогосподарського машинобудування,
реалізації заходів, спрямованих на підвищення технічного рівня
комплексу машин і обладнання;
підвищити рівень технічного забезпечення
сільськогосподарського виробництва шляхом удосконалення
фінансового лізингу та створення мережі машинно-технологічних
станцій, інших агросервісних підприємств;
створити умови для більш широкого залучення іноземних
інвестицій з метою технічного переоснащення агропромислового
виробництва;
створити за рахунок коштів державного лізингового фонду,
іноземних кредитів та власних коштів підприємств фінансові
передумови для виробництва та реалізації енергонасичених тракторів
потужністю 170-200 кінських сил Харківським тракторним заводом,
дослідної партії тракторів потужністю 200-250 кінських сил
виробничим об'єднанням "Південний машинобудівний завод",
зернозбиральних комбайнів "Славутич" і "Лан", бурякозбиральних,
кормозбиральних комбайнів, інших засобів механізації, в тому числі
для виробництва тваринницької продукції;
сформувати ринкову систему забезпечення агропромислового
виробництва пально-мастильними матеріалами.
5. У приватному секторі:
створити сприятливі умови для дальшого нарощування в
особистих господарствах населення та селянських (фермерських)
господарствах обсягів виробництва і закупівель
сільськогосподарської продукції;
забезпечити потреби населення в земельних ділянках для
ведення особистого підсобного господарства, садівництва і
городництва, використовуючи землі державного запасу і резервного
фонду, виділяти земельні ділянки під випасання худоби і
сінокосіння. У 1998 році завершити передачу у приватну власність
громадянам України земельних ділянок, наданих для ведення
особистого підсобного господарства;
сприяти створенню в сільській місцевості кооперативів та
інших підприємницьких структур з надання приватним
товаровиробникам послуг, пов'язаних перш за все з виробництвом,
заготівлею та переробкою сільськогосподарської продукції, наданням
ветеринарних послуг, забезпеченням кормами, племінною продукцією;
сприяти наданню кредитів для будівництва житла, виробничих
приміщень, придбання техніки та обладнання особистим підсобним
господарствам, що мають товарну спрямованість, та селянським
(фермерським) господарствам;
надавати допомогу селянським (фермерським) господарствам у
створенні формувань на умовах оренди і кооперативів із спільного
господарювання для організації оптимальних за розмірами
землекористувань, забезпечення зростання виробництва кормів і
продукції тваринництва;
сприяти створенню спеціалізованих бізнес-центрів,
орієнтованих на надання інформаційних послуг селянським
(фермерським) господарствам та населенню.
III. Фінансово-кредитна підтримка агропромислового
комплексу
Для забезпечення фінансово-кредитної підтримки підприємств
агропромислового комплексу:
створити спеціальний кредитний фонд для надання на конкурсній
основі кредитної підтримки і гарантій підприємствам, залучення для
цього іноземних кредитів;
розробити та затвердити Концепцію кредитування підприємств і
організацій, враховуючи специфіку функціонування аграрного
сектора, та Положення про цільові аукціони кредитних ресурсів для
суб'єктів аграрного ринку;
опрацювати механізм залучення і використання коштів,
передбачених для закупівлі сировини і продовольства організаціями,
що фінансуються з державного бюджету як джерела кредитування
сезонних витрат в агропромисловому комплексі;
розробити законодавчу і нормативну базу для створення
Державного акціонерного селянського іпотечного банку, а також для
формування фінансово-промислових груп в агропромисловому
комплексі;
забезпечити за узгодженням з банками реструктуризацію
заборгованості сільськогосподарських підприємств за позичками з
переоформленням її на заготівельних, переробних та інших покупців
сільськогосподарської продукції і сировини у межах заборгованості
цих покупців за використану продукцію чи сировину.
IV. Забезпечення паритету цін
З метою вдосконалення цінової політики в напрямі забезпечення
еквівалентного міжгалузевого обміну:
розробити механізм підтримки цін і доходів
сільськогосподарських товаровиробників, комплексного запровадження
державної підтримки виробництва молока та м'яса, продукції
льонарства і коноплярства, птахогосподарств і спеціалізованих
підприємств з виробництва свинини;
створити Фонд державної підтримки цін і доходів в
агропромисловому комплексі;
посилити антимонопольний контроль за цінами на
матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги, що надаються
сільськогосподарським товаровиробникам;
удосконалити регулювання цін і тарифів на послуги для села
підприємств - природних монополістів.
V. Створення умов для залучення інвестицій
З метою створення умов для інвестування розвитку
агропромислового комплексу:
спрямувати інвестиційну політику держави на підтримку
виробництва насамперед продукції критичного імпорту, розвиток
переробної і харчової промисловості, розроблення і освоєння
наукоємних технічних засобів і технологій;
залучати іноземний капітал міжнародних фінансових інститутів,
приватного бізнесу для інвестування сільськогосподарського
машинобудування та розвитку агропромислового виробництва;
визначити інвестиційні пріоритети в агропромисловому
комплексі, підготувати та затвердити порядок розроблення та
реалізації галузевих і спеціальних цільових інвестиційних програм;
створити умови для залучення коштів підприємств на
інвестування ресурсного потенціалу, впровадження наукоємних і
прогресивних технологій виробництва та переробки
сільськогосподарської продукції.
VI. Подолання платіжної кризи
З метою подолання платіжної кризи:
здійснити в 1998 році інвентаризацію фінансового стану
підприємств і організацій агропромислового комплексу всіх форм
власності, визначити перелік підприємств, щодо яких доцільно
прийняти рішення про їх санацію;
опрацювати механізм удосконалення розрахунків, спрямований на
обмеження обсягів бартерних операцій, та запровадити систему
розрахунків на основі вексельного обігу;
розробити механізм використання цільових казначейських
векселів, облігацій та інших цінних паперів з метою їх
використання при розрахунках як засобу платежу.
VII. Удосконалення системи оподаткування
З метою вдосконалення системи оподаткування в
агропромисловому комплексі у напрямі зниження податкового
навантаження, посилення стимулюючої ролі податків, підвищення їх
захисної функції щодо власного товаровиробника та спрощення
механізму оподаткування:
запровадити спеціальним законом з 1 січня 1999 року для
сільськогосподарських підприємств фіксований сільськогосподарський
податок, передбачивши обчислення його ставки на одиницю площі
сільськогосподарських угідь у відсотках від їх грошової оцінки з
диференціацією по регіонах;
встановити незмінний протягом наступних 5 років фіксований
сільськогосподарський податок на рівні фактичної платоспроможності
сільськогосподарських товаровиробників за останні два роки;
встановити з 1 січня 1999 року особливий режим оподаткування
підприємств переробної і харчової промисловості, який би
стимулював нарощування обсягів закупівлі сировини та її переробки.
VIII. Розвиток інфраструктури та захист вітчизняного ринку
З метою формування інфраструктури аграрного ринку, створення
сприятливих умов для реалізації виробленої продукції та захисту
вітчизняних товаровиробників:
розробити і запровадити Програму формування інфраструктури
ринку сільськогосподарської продукції на 1998 - 2000 роки, якою
передбачити сприяння сільськогосподарським товаровиробникам в
реалізації виробленої продукції, удосконалення та дальший розвиток
біржового аграрного ринку, прискорення формування оптових
продовольчих ринків, торгових домів, мережі фірмової торгівлі, а
також формування на взаємовигідних умовах кооперативів
товаровиробників усіх форм власності з виробництва, заготівлі,
переробки та реалізації продукції сільського господарства;
прискорити створення інтегрованих виробничих структур та
спільних підприємств за участю сільськогосподарських
товаровиробників та іноземних інвесторів, орієнтованих на
виготовлення конкурентоспроможних товарів;
забезпечити формування ринків сільськогосподарської
продукції, здійснити заходи щодо створення основних його
складових, зокрема ринку зерна, цукру, соняшнику, плодоовочевої,
м'ясної та молочної продукції;
сприяти розвитку ринкових систем оптової торгівлі харчовими
продуктами, вдосконалювати практику проведення виставкових
заходів, ярмарок та аукціонів для реклами вітчизняної продукції;
забезпечити входження до аграрного ринку СНД шляхом
узгодження питань оподаткування, митних тарифів і квот з експорту
продукції агропромислового комплексу;
здійснити підготовку до вступу України до міжнародних
організацій з виробництва та ринку зерна, цукру, продуктів
тваринництва та харчових продуктів.
IX. Реструктуризація сільськогосподарських підприємств
Спрямовувати розвиток ринкових форм господарювання на
подальше формування працюючого власника, перебудову виробничих
відносин, поетапну реалізацію комплексу правових, економічних і
організаційних заходів.
Здійснювати реструктуризацію сільськогосподарських
підприємств на засадах приватної власності на майно та земельні
частки (паї), розвитку орендних відносин і суспільної організації
виробництва, формування господарських товариств, кооперативів,
селянських (фермерських) господарств, приватних
(приватно-орендних) підприємств та інших суб'єктів господарювання.
Для цього:
створити при місцевих державних адміністраціях міжвідомчі
комісії з проблем реформування аграрного сектора у складі
представників органів управління агропромислового комплексу,
земельних ресурсів, відділень Фонду державного майна України,
фінансових органів, суб'єктів підприємництва, що стабільно
працюють на ринку продовольства, науковців;
підготувати методичні рекомендації щодо створення приватних
агроформувань на засадах орендних відносин та організації їх
дальшого розвитку в процесі реструктуризації колективних та інших
недержавних сільськогосподарських підприємств;
забезпечити доведення до сільськогосподарських
товаровиробників рекомендацій щодо реструктуризації колективних та
інших недержавних сільськогосподарських підприємств та організації
їх дальшого розвитку, а також створення сільськогосподарських
кооперативів;
розробити законодавчу і нормативну базу щодо особливостей
проведення санації підприємств агропромислового комплексу.
X. Сприяння розвитку земельно-орендних відносин
Вживати заходів щодо прискорення земельної реформи, зокрема:
спростити механізм виходу селян з колективних
сільськогосподарських підприємств із своїми земельними і майновими
частками (паями);
підвищити ефективність механізму оренди землі, упорядкувати
оформлення договорів з урахуванням інтересів орендодавців і
орендарів;
розробити рекомендації щодо визначення орендної плати за
сільськогосподарські землі;
вдосконалити систему реєстрації і обліку земельних ділянок;
сприяти розвитку орендних земельних відносин між власниками
земельних часток (паїв), в першу чергу пенсіонерами, з
господарськими структурами всіх форм власності, зокрема з
колективними сільськогосподарськими підприємствами, селянськими
(фермерськими) господарствами, машинно-технологічними станціями та
іншими суб'єктами підприємництва.
XI. Здійснення соціальних перетворень на селі
Спрямовувати державну соціальну політику на формування
повноцінного життєвого середовища, забезпечення економічних і
соціальних інтересів сільського населення, комплексний розвиток
сільських територій, підвищення престижності праці у сільському
господарстві. Створювати умови для підвищення рівня заробітної
плати і доходів працівників сільського господарства на основі
нарощування обсягів виробництва та зростання продуктивності праці.
Використовувати державні інвестиції на збереження сільської
поселенської мережі, розвиток об'єктів соціальної інфраструктури,
сучасних систем зв'язку та інформатики, транспорту,
житлово-комунального та водного господарства, шляхового
будівництва.
З цією метою:
забезпечити використання коштів Державного фонду сприяння
зайнятості населення для залучення безробітних та незайнятих
громадян і вивільнюваних працівників до виконання оплачуваних
громадських робіт, їх професійної підготовки та перепідготовки;
розробити регіональні та районні програми "Власний дім" та
створити фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на
селі;
забезпечити функціонування у сільській місцевості мережі
медичних амбулаторій, фельдшерських і акушерських пунктів;
сприяти першочерговій передачі об'єктів соціальної
інфраструктури птахофабрик, спеціалізованих підприємств з
виробництва тваринницької продукції, інших підприємств
агропромислового комплексу до комунальної власності, створити в
селах госпрозрахункові підрозділи з утримання об'єктів
невиробничої сфери та надання житлово-комунальних послуг
населенню.
Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ