Пунктом 1 ст. 40 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Порядок вивільнення працівників визначено ст. 49-2 КЗпП. Про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Під час вивільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП.
Одночасно з попередженням про звільнення через зміни в організації виробництва і праці аіасник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на свій розсуд, звертається по допомогу до державної служби зайнятості або працевлаштовусться самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації і розміру оплати праці.
Згідно зі ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу.
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше ніж через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу. Крім того, під час звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП діють обмеження на звільнення деяких працівників, встановлені ст. 184 КЗпП (вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; до шести років — у випадках, передбачених ч. 6 ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, ч. 1 ст. 197 КЗпП, Законом про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні (молодих працівників віком від 15 до' 28 років, прийнятих після закінчення чи припинення навчання упродовж двох років після вступу на роботу).
На прохання працівника строк попередження про наступне його звільнення (за два місяці) може бути скорочено адміністрацією, і працівника може бути звільнено з роботи як з підстав, зазначених у попередженні, за п. 1 ст. 40 КЗпП України, так і з інших підстав, приміром, за угодою сторін (п.1 ст. 36), за переведенням (п. 5 ст. 36), за власним бажанням (ст. 38).
Працівникам, звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП, виплачується вихідна допомога в розмірі, не меншому за середній місячний заробіток (ст. 44 КЗпП).
За частиною 3 ст. 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
У разі припинення трудового договору з цих підстав працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому за тримісячний середній заробіток (ст. 44 КЗпП).
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і розрахуватися з ним правильно (ст. 47, 116 КЗпП).
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках копія наказу видається на вимогу працівника. Днем звільнення вважається останній день роботи.
У разі припинення трудового договору з працівником через скорочення штату працівників у трудовій книжці працівника має бути зроблено запис: "Звільнено за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України".
У разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення роблять до трудової книжки із зазначенням цих причин. Приміром: "Звільнено за власним бажанням через невиконання власником законодавства про працю (умов колективного чи трудового договору), ч. 3. ст. 38 КЗпП України".