Дебіторська заборгованість, що утворюється у разі видачі авансу в іноземній валюті, визначається відповідно до ПБО 21 за валютним курсом на дату видачі авансу та визнається немонетарною статтею, оскільки її погашення не передбачено у грошовій формі.
Фактичні витрати відрядженого працівника в іноземній валюті, які визначаються згідно із затвердженим керівником Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (за текстом — Звіт) (форму Звіту затверджено наказом № 440), але не більше суми авансу, перераховуються у валюту звітності (тобто в гривні) за валютним курсом на дату отримання авансу з включенням до відповідних витрат (адміністративних, загальновиробничих).
Якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті у затвердженому Звіті перевищують суми виданого йому авансу, то таке перевищення підлягає перерахунку і включенню до витрат за валютним курсом на дату затвердження Звіту, а кредиторська заборгованість, що утворюється, вважається монетарною статтею і підлягає перерахунку на кожну дату балансу (поки не буде виплачено працівнику борг) і на дату погашення кредиторської заборгованості (виплати працівнику іноземної валюти).