Статтею 10 Закону "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ визначено, що інвестиційна діяльність може здійснюватися, зокрема, за рахунок позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційних позичок, банківських та бюджетних кредитів).
"Відповідно до ст. 23 Закону "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.
Згідно зі ст. 2 Закону про режим іноземного інвестування іноземні інвестиції за договором про спільну діяльність можуть здійснюватися у вигляді іноземної конвертованої валюти, валюти України, рухомого або нерухомого майна, акцій, облігацій, прав інтелектуальної власності та інших цінностей.
Таким чином, проценти, сплачені нерезидентом за користування банківським кредитом, не належать до жодного із передбачених Законом виду інвестування.
Статтею 1130 Цивільного кодексу визначено, що за договором про спільну діяльність сторони зобов'язані спільно діяти для досягнення господарської мети.
Для досягнення цієї мети учасники договору про спільну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном (ст. 1333 ЦК).
При цьому грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.
Порядок покриття витрат, передбачених договором про спільну діяльність, і збитків, що виникли в результаті спільної діяльності, визначається договором.
Якщо договором такий порядок не передбачено, спільні витрати і збитки покриваються за рахунок спільного майна учасників у порядку ст. 1137 ЦК.
Водночас ст. 638 ЦК визначено, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, які визнано такими за законом або є необхідними для договорів такого виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора підлягають державній реєстрації згідно з Положенням про порядок державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.01.1997 року №112.
Отже, визначення в умовах зазначених договорів розміру внесків є істотною умовою, тому внески мають здійснюватися у видах, передбачених законодавством. У разі якщо іноземний інвестор — учасник договору про спільну діяльність здійснив внесок в іноземній валюті за рахунок позичкових коштів (кредиту), плата за користування цим банківським кредитом є його власним зобов'язанням і не може бути внеском у спільну інвестиційну діяльність чи підставою для збільшення розміру внеску іноземного учасника, якщо це не передбачено умовами договору, зареєстрованого в установленому порядку.