УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 137 від 13.05.1993 р. Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 вересня 1993 р.
за N 121
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
освіти і науки
N 747/460 ( z1278-04 ) від 21.09.2004 )
Про затвердження Положення
про навчально-виховні заклади
для дітей-сиріт і дітей, які
залишилися без піклування
батьків
З метою реалізації державної політики в галузі освіти,
виконання Закону України "Про освіту" та удосконалення організації
навчання і виховання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без
піклування батьків, підготовки їх до самостійного життя і трудової
діяльності Н А К А З У Ю :
1. Затвердити схвалене колегією Міністерства освіти України
(протокол N 8/6 від 17.02.93 р.) Положення про навчально-виховні
заклади для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків (додається).
2. Управлінням освіти Ради Міністрів Республіки Крим,
обласних, Київської і Севастопольської міських державних
адміністрацій забезпечити виконання вимог цього Положення.
3. Даний наказ та Положення опублікувати в "Інформаційному
збірнику Міністерства освіти України".
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
міністра Мороза О. Г.
Міністр П. М. Таланчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністра освіти
України
13.05.1993 N 137
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 вересня 1993 р.
за N 121
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЗАКЛАДИ ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ
І ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ПІКЛУВАННЯ БАТЬКІВ
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків, створюються навчально-виховні заклади (далі -заклади), в
яких вони утримуються на повному державному забезпеченні у віці
від 3-х років до повноліття.
2. Головними завданнями закладів є:
створення найсприятливіших умов, максимально наближених до
домашніх, для організації життя і розвитку дітей, оточення кожного
вихованця турботою і увагою;
надання допомоги вихованцям для своєчасного одержання
необхідної освіти, підготовки до самостійного життя, вибору
професії і праці;
розвиток особистості, індивідуальних здібностей,
громадянського становлення, забезпечення соціального майбутнього;
оздоровлення і корекція психофізичних вад розвитку дітей.
Заклад несе відповідальність перед суспільством і державою за
охорону прав особистості дітей, за їхню соціальну захищеність.
3. Створення, ліквідація або реорганізація (злиття, поділ або
приєднання) закладу здійснюється засновником у встановленому
порядку.
4. Заклад у своїй діяльності керується Законом України про
освіту, Положеннями про середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад, загальноосвітню школу-інтернат,
дошкільний виховний заклад, цим Положенням, нормативними актами
Міністерства освіти України, власним статутом.
Статут закладу є документом, що безпосередньо регламентує
його діяльність. Він розробляється на основі цього та вищеназваних
положень з урахуванням особливостей закладу і не повинен
суперечити чинному законодавству. У ньому зазначаються: повна
назва закладу, його юридична адреса, тип і завдання закладу,
органи управління ним, правове становище, фінансування та
матеріально-технічна база закладу; характеристика
навчально-виховної, корекційно-відновлювальної роботи,
професійно-трудового навчання і професійної орієнтації,
лікувально-профілактичних заходів; мова або мови навчання; режим
роботи; основи адміністративно-господарської та підприємницької
діяльності, порядок внесення змін та доповнень до статуту закладу;
міжнародні зв'язки та інші питання.
Статут затверджується його радою і реєструється місцевим
органом державної виконавчої влади. Заклад визнається юридичною
особою з дня реєстрації його статуту.
5. Заклад, як правило, розташовується в сприятливій для
здоров'я місцевості, повинен мати приміщення, яке відповідає
державним будівельним нормам санітарним діючим нормативам,
правилам пожежної безпеки; огороджений і озеленений майданчик,
обладнаний для ігор і занять дітей на повітрі; зону відпочинку і
спортивний майданчик з необхідним оснащенням.
Дошкільні відділення мають розміщуватись таким чином, щоб був
окремий вихід на вулицю.
6. Навчально-методичне та кадрове забезпечення, організація
підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх перепідготовка
здійснюються закладом самостійно або за його замовленням -
структурним підрозділом органу державної виконавчої влади.
Місцеві органи державної виконавчої влади, на території яких
знаходиться заклад, надають методичну допомогу в організації
навчально-виховного процесу, в роботі закладу.
7. Мова навчання в закладі визначається відповідно до вимог
Закону України про мови.
8. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в
закладі здійснюється практичним психологом.
9. Медичне обслуговування вихованців забезпечується медичним
персоналом закладу, місцевими органами державної виконавчої влади
і здійснюється відповідними закладами Міністерства охорони
здоров'я України, відомчими медичними закладами.
Харчування вихованців організовується відповідно до
встановлених норм.
10. Вихованці закладу забезпечуються підручниками, шкільними
приладдями, іграми та іграшками; м'яким інвентарем, одягом і
взуттям за встановленими нормами.
Заклад у встановленому порядку забезпечує випускників одягом,
взуттям, речами й майном, грішми.
11. Наповнюваність виховних груп та класів закладу
визначається документами про нормативи в закладах освіти.
12. Заклад у встановленому порядку здійснює міжнародні
зв'язки.
II. ТИПИ І СТРУКТУРА ЗАКЛАДУ
13. Для задоволення потреб суспільства, соціальної
реабілітації дітей, корекційно-відновлювальної роботи можуть
створюватися різні типи закладів.
14. Основними типами закладів є:
а) дитячий будинок для дітей дошкільного віку;
б) дитячий будинок для дітей шкільного віку;
в) дитячий будинок змішаного типу для дітей дошкільного та
шкільного віку;
г) загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей,
які залишилися без піклування батьків (може бути з дошкільним
відділенням)*.
______________
* У подальшому називається "загальноосвітня школа-інтернат".
Дошкільні відділення (групи) створюються для дітей
дошкільного віку, які перебувають в родинних взаєминах з
вихованцями закладу (їх молодшими братами і сестрами), а також для
інших дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.
Для дітей, які мають фізичні або розумові вади створюються
заклади компексуючого типу: дитячі будинки (групи) для дітей з
вадами слуху, мови, дефектами інтелекту, затримкою психічного
розвитку; для дітей, які часто хворіють простудними захворюваннями
(санаторні) та інші; загальноосвітні школи-інтернати для розумово
відсталих дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків** та інші.
______________
** У подальшому називається "загальноосвітня школа-інтернат".
При закладах загального типу для дітей дошкільного віку
можуть створюватися групи компенсуючого типу.
За рішенням державної виконавчої влади може створюватися
навчально-виховний заклад для дітей-сиріт і дітей, які залишилися
без піклування батьків, в якому виховуються діти від народження до
повноліття.
При наявності відповідних умов за рішенням місцевої державної
виконавчої влади, можуть створюватися дитячі будинки сімейного
типу (працюють за окремим положенням).
15. У заклади приймаються:
діти-сироти;
діти, відібрані у батьків за рішення суду;
діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, засуджені або
перебувають під арештом у період слідства, визнані недієздатними,
знаходяться на тривалому лікуванні, а також батьків, місце
перебування яких невідомо.
За рішенням місцевої державної виконавчої влади до закладу
для дітей дошкільного віку тимчасово приймаються діти одиноких
матерів (батьків), із багатодітних і малозабезпечених сімей, а
також діти, які знаходяться під опікою.
16. Діти, члени однієї сім'ї (брати і сестри), направляються
в один заклад, за винятком, коли за медичними показниками або з
інших причин їх виховання має здійснюватись окремо.
17. Розлучати дітей однієї сім'ї шляхом передачі одного із
них на усиновлення (удочеріння) не дозволяється (якщо до цього не
змушують медичні показники).
III. ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ ТА ВИПУСКУ ВИХОВАНЦІВ
18. У заклад приймаються діти і підлітки протягом усього
календарного року з будинків дитини, дитячих
приймальників-розподільників і від населення на підставі таких
документів:
путівки відповідного органу державної виконавчої влади, у
віданні якого знаходиться заклад, на підставі рішення державної
виконавчої влади за місцем проживання дитини про необхідність
направлення її в заклад;
свідоцтва про народження в оригіналі або висновку медичної
експертизи, який засвідчує вік дитини при відсутності свідоцтва;
медичних документів про стан здоров'я;
документа про освіту (для дітей шкільного віку);
особової справи учня, який вступає у другий і наступний класи
(допоміжної школи);
висновків і рекомендацій психолого-медико-педагогічної
консультації;
акта первинного обстеження умов життя дитини;
відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють (копія
свідоцтва про смерть батьків, вирок або рішення суду; довідка про
хворобу або розшук батьків та інші документи, які підтверджують
відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
довідку про наявність і місце проживання братів, сестер та
інших близьких родичів;
опису майна, яке залишилося після смерті батьків, відомостей
про осіб, які відповідають за його збереження;
документів про закріплення жилої площі за неповнолітніми;
пенсійної книжки дітей, які одержують пенсію, копії рішення
суду про стягнення аліментів (при одержанні їх на дитину батьком
або особою, яка його замінює).
При випуску або переході із закладу вихованцям видається:
свідоцтво про народження, а тим, хто досяг 16-річного віку -
паспорт;
довідка про перебування в закладі;
свідоцтво про присвоєння кваліфікації;
документ про освіту (для дітей шкільного віку);
відомості про батьків або близьких родичів;
документи, які підтверджують його права на майно, грошові
заощадження, жилу площу, яку раніше займав він або його батьки.
19. Переведення вихованців з дошкільного дитячого будинку до
шкільного або школи-інтернату проводиться з 15 серпня по 1
вересня.
IV. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА Й ОРГАНІЗАЦІЯ ПОБУТУ
ВИХОВАНЦІВ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
20. Вихованці дошкільного віку об'єднуються у вікові групи:
молодша група -від 3 до 4 років;
середня група -від 4 до 5 років;
старша група -від 5 до 6 років;
підготовча до школи група -від 6 до 7 років.
За рішенням загальних зборів або ради закладу групи можуть
комплектуватися дітьми різного віку.
Допускається відвідування дошкільного виховного закладу
вихованцями дошкільного віку.
21. Навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку
здійснюється у відповідності з програмою навчання та виховання
дітей дошкільного віку. Заклад має право вибору програми з
комплексу варіантних програм, затверджених Міністерством освіти
України; впроваджувати власну (авторську) програму, погоджену з
відповідним органом місцевої державної виконавчої влади.
22. Організація життя людей дошкільного віку здійснюється
відповідно до педагогічних та гігієнічних вимог. Дошкільне
відділення закладу повинно мати: музичний та спортивний зали,
спортивно-ігровий комплекс, плавальний басейн, їдальню, солярій,
медичний блок, а кожна група -кімнату для занять, ігрову кімнату,
спальню, туалетну кімнату, ванно-душове приміщення, сушилку,
роздягальню, спеціально обладнаний ігровий майданчик на подвір'ї,
впорядковану земельну ділянку.
23. Працівники закладу проводять постійну роботу щодо
зміцнення родинних зв'язків між дошкільниками та їх старшими
братами і сестрами через шефство старших вихованців над молодшими.
V. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА Й ОРГАНІЗАЦІЯ ПОБУТУ
ВИХОВАНЦІВ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
24. Заклад планує свою роботу самостійно. Основним
документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальний
план. Він складається на основі розроблених Міністерством освіти
України спеціальних базових варіантів навчальних планів із
конкретизацією шкільного компонента освіти та обраного профілю
навчання.
Для учнів з вадами фізичного або розумового розвитку, які
виявили особливі здібності у вивченні певних предметів, є також
для учнів із значними прогалинами у знаннях учителі складають
індивідуальні навчальні плани.
Навчальні заняття у закладі розпочинаються та закінчуються у
строки, визначені Положенням про середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад.
Режим щоденної роботи з учнями затверджується радою школи.
25. Загальноосвітня школа-інтернат може мати у своєму складі
початкову і основну школу (1 і 2 ступеня) або початкову, основну і
старшу школу (1, 2, і 3 ступеня), кожна з яких може функціонувати
самостійно.
У них навчаються і виховуються діти обох статей з нормальним
інтелектом, фізично і психічно здорові.
У разі необхідності можуть бути відкриті класи вирівнювання
та класи для дітей із затримкою психічного розвитку.
26. Діти з вадами фізичного або розумового розвитку також
інваліди, які потребують особливих умов виховання і навчання або
особливого догляду, зарахуванню в загальноосвітні школи-інтернати
не підлягають.Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної
консультації вони направляються у спеціальні заклади.
27. Спеціальна школа-інтернат у своєму складі має 1-10 класи:
початкові класи з тривалістю навчання 4 роки, при наявності
підготовчого класу -5 років; старші класи з тривалістю навчання 56
років.
Проводиться диференційоване навчання учнів за спеціальними
програмами для учнів з більшими (1 відділення) і меншими (2
відділення) навчальними можливостями. У 9-10 класах здійснюється
підвищена професійно-трудова підготовка. Після закінчення цих
класів учні складають кваліфікаційний екзамен з набутої професії.
Для занять з професійно-трудового і виробничого навчання учні 410
класів діляться на дві групи. Комплектування груп за профілями
здійснюється з урахуванням інтелектуальних, фізичних особливостей
учнів і рекомендацій лікарів.
28. У випадках, коли учні мають ускладнені форми розумової
відсталості і не можуть засвоїти навчальну програму -одного з
предметів через стійкі прояви акалькулії, аграфії, дислекції
тощо, їхнє навчання провадиться за індивідуальним планом і
оцінюється відповідно до успішності останніх. Рішення про
переведення учнів на навчання за індивідуальним планом приймає
рада школи на основі вивченої шкільною
психолого-медико-педагогічною комісією даних про причини їхньої
неуспішності.
29. У школі-інтернаті трудове навчання з одним з розділів
підготовки учнів до самостійного життя і суспільно корисної
діяльності. Види трудового навчання визначає школа з урахуванням
виробничого оточення школи-інтернату, потреб регіону, можливості
проведення виробничої практики, а також працевлаштування
випускників за місцем проживання. Програму може розробляти
школа-інтернат, а затверджувати -рада школи.
30. Заняття з праці у 4-10 класах проводять у шкільних
майстернях, які мають верстати, спеціальне обладнання та матеріали
для організації трудового навчання.
У навчальних майстернях мають бути створені умови для
вирішення спеціального завдання допоміжної школи -трудової
підготовки і корекції вад інтелектуального розвитку розумово
відсталих школярів. При обладнанні майстерень і організації
практичної роботи учнів необхідно керуватися нормативними
документами з цих питань.
31. Навчальні майстерні можуть виконувати замовлення
підприємств та установ, але при обов'язковому дотриманні вимог
шкільної програми, з урахуванням профілю трудового навчання учнів.
32. У закладах можуть створюватись різні клуби, секції,
гуртки, студії, дитячі організації, інші об'єднання.
Вихованці закладу можуть відвідувати гуртки і секції в
загальноосвітніх школах і позашкільних закладах, навчатися в
музичних та спортивних школах, брати участь у конкурсах,
олімпіадах та інших видах змагань школярів.
33. Вихованці закладу забезпечуються безплатними путівками до
пансіонатів і профілакторіїв, будинків відпочинку, студентських
спортивно-оздоровчих таборів, а при наявності медичних показань -
до санаторіїв відповідного профілю.
34. Вихованці закладу мають право на безплатне відвідування
кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний
проїзд у громадському, міському (приміському) транспорті (крім
таксі) з пред'явленням єдиного квитка.
35. Заклад сприяє випускникам у подальшому продовженні
навчання, вживає заходів щодо їх працевлаштування і створення для
них належних житлово-побутових умов.
36. Вихованці закладу після закінчення школи другого або
третього ступеня приймаються до навчальних закладів усіх рівнів
акредитації поза конкурсом. При цьому навчальний заклад забезпечує
згаданих учнів гуртожитком (житлом).
Вихованці закладу з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися
без піклування батьків, користуються й іншими пільгами відповідно
до чинного законодавства.
VI. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
37. Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права
і обов'язки визначені Законом України про освіту. Статутом закладу
можуть передбачатися й додаткові права та обов'язки учасників
навчально-виховного процесу, що не суперечать чинному
законодавству.
38. За успіхи у навчанні або праці для учасників навчаль-
но-виховного процесу встановлюються різні форми морального і ма-
теріального заохочення.
39. За невиконання учасниками навчально-виховного процесу
своїх обов'язків, порушення статуту закладу на них можуть
накладатися дисциплінарні стягнення, встановлені чинним
законодавством, статутом та правилами внутрішнього трудового
розпорядку закладу.
VII. УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ
40. Управління закладом здійснюється його засновником та
відповідними органами державної виконавчої влади в межах
повноважень, передбачених чинним законодавством. Безпосереднє
управління закладом здійснюють його директор та органи
громадського самоврядування.
41. Одноосібне керівництво закладом здійснює його директор,
який призначається засновником або уповноваженим ним органом.
Директор закладу:
діє від імені закладу, представляє його в усіх державних
органах, громадських організаціях, підприємствах, установах;
розпоряджається коштами, укладає договори, відкриває рахунки
в установах банку;
у межах своєї компетенції видає накази і розпорядження,
обов'язкові до виконання працівниками закладу;
приймає на роботу та звільняє працівників закладу;
несе відповідальність у встановленому порядку за виконання
вимог охорони дитинства і праці, за створення необхідних умов для
збереження життя і здоров'я вихованців;
захищає особові та майнові права та інтереси вихованців;
забезпечує організований випуск і влаштування вихованців;
виявляє турботу про матеріальне забезпечення і створення для
вихованців житлово-побутових умов, підтримує з ними постійний
зв'язок, стежить за їх подальшою освітою й отриманням виробничої
кваліфікації, у випадку необхідності надає їм всебічну допомогу;
вносить корективи в норми і строки користування одягом та
взуттям відповідно до місцевих умов у межах асигнувань;
планує та організовує навчально-виховний процес, здійснює
контроль за його ходом, результатами;
відповідає за якість та ефективність роботи закладу;
відповідно до чинного законодавства, статуту закладу,
кваліфікаційних характеристик розробляє і затверджує посадові
інструкції всіх працівників закладу;
разом із профспілковим комітетом представляє на затвердження
колективу правила внутрішнього трудового розпорядку;
затверджує штатний розпис у межах фонду заробітної плати,
утвореного у встановленому порядку і погоджує його з засновником.
42. Заступник директора із навчально-виховної роботи
організовує роботу педагогічного колективу щодо навчання
вихованців з урахуванням пізнавальних і фізичних можливостей
учнів; відповідає за виконання спеціальних планів і програм
навчання, організовує методичну роботу з навчальних предметів,
корекційних занять і забезпечує єдність навчання, виховання,
лікування і корекційної роботи, здійснює контроль за успішністю
учнів, ефективністю їх навчання і корекційно-відновлювальних
занять.
Заступник директора з виховної роботи організовує виховну
роботу в закладі і несе відповідальність за її корекційну
спрямованість; організовує методичну роботу серед вихователів;
забезпечує виконання правил внутрішнього трудового розпорядку,
організації загального і мовного режиму.
43. Вихователь-методист здійснює методичне керівництво
виховною, освітньою діяльністю педагогічного колективу дошкільного
закладу (дошкільного відділення). Надає методичну допомогу
вихователям, організовує роботу методичного кабінету. Забезпечує
умови для ефективного пізнавального, розвиваючого, виховного
педагогічного процесу.
44. Учитель планує, здійснює навчання, виховання, розвиток
учнів як особистостей. Забезпечує умови для засвоєння ними
навчальних програм на рівні обов'язкових державних вимог.
Використовує ефективні форми, методи, засоби освітнього процесу,
проводить індивідуальну, позакласну роботу з учнями з предмета, що
викладає, сприяє розвитку здібностей вихованців, їх таланту.
45. Вихователь планує, організовує, проводить роботу по
формуванню всебічно розвиненої особистості. Здійснює пізнавальний,
виховний, розвиваючий педагогічний процес відповідно до програм,
що реалізуються в закладі. Впроваджує систему педагогічних
впливів, яка грунтується на педагогіці співробітництва, набутті
дітьми досвіду, знань, умінь, навичок, необхідних для навчання,
підготовки до самостійного життя.
46. Медичний персонал проводить лікувально-профілактичні
заходи, контролює стан здоров'я, фізичний розвиток дитини,
організацію фізичного виховання, загартування, дотримання
санітарно-гігієнічних норм, режиму та якості харчування.Працівники
закладу у встановленому порядку проходять медичний огляд.
47. Права та обов'язки вищеназваних та інших працівників
закладу визначаються посадовими інструкціями, які розробляються
відповідно до типових кваліфікаційних характеристик із врахуванням
умов роботи закладу.
Працівники закладу несуть відповідальність за життя, фізичне
і психічне здоров'я кожної дитини відповідно до чинного
законодавства.
48. Вищим органом громадського самоврядування є загальні
збори (конференція) членів трудового колективу закладу, учнів,
громадськості. Рішення приймаються простою більшістю голосів від
загальної кількості присутніх. Загальні збори скликаються не менше
одного разу на рік.
Право скликати збори мають: члени трудового колективу, якщо
за це висловилось не менше третини від загальної кількості,
директор закладу, місцеві органи державної виконавчої влади,
засновник, голова ради закладу.
Загальні збори:
обирають раду закладу, її склад, голову, встановлюють строк
її повноважень;
заслуховують звіти директора, голови ради закладу про їх
роботу, дають їм оцінку шляхом таємного або відкритого
голосування;
затверджують основні напрями вдосконалення і розвитку закладу
та інші питання.
49. У період між загальними зборами вищим органом
громадського самоврядування є рада закладу. До складу ради входять
представники всіх категорій працівників закладу, громадських
організацій, спонсорів вихованців. Засідання ради є правомочним,
коли в ньому беруть участь не менше двох третин її членів.
Кількість засідань ради визначається їх доцільністю. Рішення
приймається простою більшістю голосів від загальної кількості
присутніх членів. Скликати раду можуть: голова ради, директор
закладу, місцеві органи державної виконавчої влади, працівники
закладу, якщо за це висловилось не менше третини від їх загальної
кількості.
Рада закладу:
затверджує статут, зміни та доповнення до нього;
організовує виконання рішень загальних зборів;
затверджує річний план роботи закладу;
за пропозицією педагогічної ради закладу визначає напрями
виховання і навчання дітей;
разом з директором представляє в державних органах і
громадських організаціях інтереси закладу і вихованців;
забезпечує соціально-правовий захист неповнолітніх при
розгляді питань, пов'язаних з визначенням їхньої долі;
контролює раціональне використання бюджетних асигнувань, які
виділяються державою, а також матеріальне забезпечення вихованців
і випускників.
Статутом закладу можуть встановлюватись й інші повноваження
його ради, передбачені чинним законодавством.
50. У закладі створюється постійно діючий, дорадчий,
колегіальний орган -педагогічна рада.
Функції і порядок роботи педагогічної ради визначаються цим
Положенням, статутом закладу.
До складу педагогічної ради входять всі педагогічні
працівники закладу, вчителі школи, де навчаються вихованці, лікар,
голова ради закладу.
Головою педагогічної ради є директор закладу. Секретар
обирається з числа педагогічних працівників.
Педагогічна рада:
розглядає питання навчально-виховного процесу в закладі і
приймає відповідні рішення;
організовує роботу по підвищенню кваліфікації педагогічних
працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження
досягнень науки, передового педагогічного досвіду.
Робота педагогічної ради планується довільно відповідно до
потреб закладу. Періодичність засідань педагогічної ради
визначається їх доцільністю і, як правило, становить не менше
чотирьох на рік.
51. З метою всебічної допомоги закладу в утриманні,
вихованні, навчанні дітей створюються піклувальна рада та інші
громадські об'єднання, діяльність яких здійснюється відповідно до
їх Положень або статутів, затверджених місцевими органами
державної виконавчої влади, у віданні яких знаходяться дані
заклади.
VIII. МАЙНО ЗАКЛАДУ
52. Майно закладу складають основні фонди та інші матеріальні
цінності, вартість яких відображається в балансі закладу або
централізованої бухгалтерії.
53. Майно закладу належить йому на правах власності або на
правах оперативного управління.
54. Відповідно до чинного законодавства заклад користується
землею. Несе відповідальність за дотримання вимог та норм з
охорони, раціонального використання і відновлення природних
ресурсів.
55. Держава гарантує захист майнових прав закладу. Збитки,
заподіяні закладу, відшкодовуються відповідно до чинного
законодавства.
IX. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
56. Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється за
рахунок бюджетних та залучених коштів.
Джерелами формування коштів закладу є:
кошти державного бюджету, що надходять у розмірі не нижчому
від передбаченого нормативами фінансування закладів;
кошти, отримані від громадян за надання платних освітніх
послуг;
доходи від здачі в оренду приміщень, обладнання та іншого
майна;
дотації органів державної виконавчої влади та місцевого і
регіонального самоврядування;
кредити та позики банків;
добровільні грошові внески та спонсорські пожертвування
підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних
юридичних та фізичних осіб;
інші надходження, які не заборонені чинним законодавством.
57. Заклад у погодженні із засновником має право придбавати,
орендувати необхідне йому обладнання та інші матеріальні ресурси,
користуватися послугами будь-якого підприємства, установи,
організації або приватних осіб; фінансувати за рахунок власних
коштів заходи, які сприяють поліпшенню соціально-побутових умов
колективу; здавати в оренду приміщення (без права викупу).
58. Заклад користується приміщенням, обладнанням, відведеною
територією, розпоряджається ними у межах, передбачених чинним
законодавством, цим Положенням та нормативними документами.
Відторгнення території, приміщень закладу може здійснюватись
тільки у погодженні з його засновником та загальними зборами
трудового колективу.
59. Заклад може надавати платні послуги. Планові завдання
закладові на розвиток будь-яких платних послуг не встановлюються.
60. Заклад веде документацію відповідно до затвердженої
номенклатури, складає бухгалтерську і статистичну звітність у
встановленому порядку.
61. Заклад самостійно визначає потребу в матеріальних
ресурсах і продуктах харчування, одержує їх у централізованому
порядку, а також на договірних засадах.
X. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДУ
62. Заклад підпорядкований і підзвітний засновникові чи
уповноваженому ним органу.
63. Основною формою контролю за діяльністю закладу є
атестація, яка проводиться, як правило, один раз у п'ять років у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
64. Контроль за дотриманням закладом державних стандартів
освіти здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади.
65. Зміст, форми, періодичність контролю, не пов'язаного з
навчально-виховним процесом, встановлюється засновником закладу.
66. Заклад є юридичною особою, має самостійний баланс,
розрахунковий рахунок та інші рахунки в установах банків, гербову
печатку, штамп.