Для суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб на сьогодні застосовуються три способи оподаткування доходів, одержуваних ними від здійснення підприємницької діяльності, кожен з яких регулюється відповідними нормативно-правовими актами й має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат та порядок подання звітності. Тому кожен суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа самостійно за своїм бажанням може обрати той із можливих способів оподаткування, який найбільше відповідає особливостям та умовам здійснення його підприємницької діяльності.
Доходи фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність і обрали загальну систему оподаткування доходів, одержуваних від такої діяльності, оподатковуються в загальному порядку відповідно до положень розділу четвертого Декрету № 13-92, механізм застосування яких викладено в розділі четвертому Інструкції № 1 2.
Оподатковуваним доходом фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, одержаним від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержаним у відповідному звітному періоді доходом. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами під час проведення остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними у додатку 6 до Інструкції № 1 2.
Для забезпечення правильного визначення оподатковуваного доходу фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести облік доходів і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, та подавати до податкового органу у визначеному порядку податкові декларації.
Згідно з розділом четвертим Декрету № 13-92 (статті 13, 14) податок фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності обчислюється податковими органами на підставі поданих ними в установленому порядку податкових декларацій, в яких зазначається очікуваний (оціночний) у поточному році дохід або фактично одержані у звітному календарному році доходи, матеріалів перевірок, проведених податковими органами, отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені їм доходи і утриманий або не утриманий податок (із зазначенням підстави для неутримання). Обчислений таким чином податок сплачується протягом календарного року авансовими платежами в установлені терміни, а в кінці року провадиться остаточний розрахунок суми податку з фактично отриманого ними доходу з урахуванням сплаченого протягом звітного календарного року авансовими платежами податку.
Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання податкового повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку шляхом зарахування на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у декларації, або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.
Декларації до податкового органу фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності подають щокварталу наростаючим підсумком з початку року у встановлені законом строки (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня — за І квартал, 9 серпня — за перше півріччя, 9 листопада — за 9 місяців, 9 лютого наступного року -за звітний рік). У декларації наростаючим підсумком зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний календарний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Якщо громадянин здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках, сплачуючи згідно з чинним законодавством ринковий збір, то згідно зі ст. 14 (розділ п'ятий) Декрету № 13-92 він має право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, що: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого податку, не перевищує п'яти; валовий дохід такої фізичної особи від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119000 грн.). Тобто, враховуючи зазначене, для обрання такого способу оподаткування торгівля саме на ринку зі сплатою ринкового збору в установленому чинним законодавством порядку та непереви-щення вищезазначеного розміру валового доходу такого громадянина за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, є одними з основних умов.
Щоб одержати патент, платник податку подає до податкового органу заяву, складену у довільній формі, яка обов'язково має містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності, оскільки розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі (ринку), а також перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, та їхні ідентифікаційні номери, інформацію про доходи суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Подається також документ, що засвідчує сплату фіксованого податку в розмірі, встановленому відповідною місцевою радою для самостійного здійснення діяльності, або в розмірі, збільшеному на 50% на кожну особу, зазначену у заяві, у разі залучення до підприємницької діяльності найманих працівників чи членів сім'ї.
Відповідальність за достовірність даних, зазначених у заяві, несе платник податку відповідно до законодавства України. Для зазначення в заяві розміру одержаного валового доходу такий платник податку повинен вести особистий облік доходів у зручній для нього формі.
Патент про сплату фіксованого податку податковий орган зобов'язаний видати протягом трьох податкових днів.
На підставі цієї заяви у порядку та за формою, затвердженими наказом № 137, заповнюється патент, в якому зазначаються сума фіксованої плати та місце здійснення підприємницької діяльності фізичною особою. Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі подовження терміну дії патенту на зворотному боці оригіналу патенту за підписом керівника, а в разі його відсутності — заступника керівника державної податкової інспекції, що видала патент, робиться відповідна відмітка на підставі документа про сплату фіксованого податку.
Розмір фіксованого податку, який встановлює відповідна місцева рада залежно від територіального розташування місця торгівлі, не може бути меншим ніж 20 грн. та більшим ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
У разі коли платник фіксованого податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням праці найманих осіб або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку, встановлений місцевою радою для самостійного здійснення ним підприємницької діяльності, збільшується для такого платника податку на 50% за кожну особу, оскільки наймані працівники розширюють базу оподаткування такого платника податку.
Громадянин за бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України. Для одержання такого патенту фіксований податок встановлено в розмірі 100 грн. на місяць.
Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
Платникам фіксованого податку, особливо тим, які придбавають патенти щомісяця, слід пам'ятати, що заяву (із зазначенням, зокрема, доходу платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців, що передують місяцю придбання (продовження) патенту) для своєчасного отримання патенту або продовження терміну його дії. а також документ про сплату фіксованого податку необхідно подати податковому органу завчасно, оскільки здійснення підприємницької діяльності без патенту тягне за собою адміністративну відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії, якщо:
за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку гро-мадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту:
платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім! які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку грома-дянин-підприємець притягається до відповідальності згідно із законодавством України.
Якщо платник фіксованого податку протягом календарного року має будь-які інші доходи (крім тих, що обкладаються фіксованим податком), вони оподатковуються в загальному порядку згідно з Законом № 889-IV.
Указом № 727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Умовами переходу на спрощену систему та перебування на ній для фізичних осіб — суб'єктів малого підприємництва є перебування з ними в трудових відносинах не більше 10 осіб, включаючи членів їх сімей, та обсяг виручки від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), який за календарний рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.
Такі фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставки єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюють місцеві ради за місцем їх державної реєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць для самостійного здійснення підприємницької діяльності і не залежать від розміру отриманого чистого доходу (у разі використання платниками єдиного податку найманої праці, включаючи членів їх сімей, розмір єдиного податку для таких платників збільшується на 50% за кожну особу). У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, вона придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.
Територіального обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування Указом № 727/98 не встановлено. Протягом року для платника єдиного податку встановлено звітні періоди, що дорівнюють кварталу.
Після закінчення звітного (податкового) періоду (кварталу) протягом п'яти днів платник єдиного податку подає до податкового органу за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності звіт, у якому зазначає обсяг виручки від реалізації товарів, продукції (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році, суму фактично сплаченого податку у звітному кварталі, фактичну чисельність працівників та види підприємницької діяльності, які він здійснював у звітному кварталі. Звіт платник може подавати особисто або надсилати поштою.
Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій фізичні особи - суб'єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть Книгу обліку доходів та витрат (ф. № 10), в якій обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийнято не більше одного разу на календарний рік.
Не поширюється спрощена система оподаткування на суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спеціальним патентом чи здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами або пально-мастильними матеріалами.