Відповідно до ст. 18 Закону України "Про заставу" та ст. 588 Цивільного Кодексу України наступна застава вже заставленого майна допускається у випадку, якщо інше не передбачене законом і попередніми договорами застави. Якщо предметом застави стає майно, що вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання, заставне право попереднього заставодер-жателя залишається в силі. Заставодавець зобов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави, а також про характер та розмір забезпечених цими заставами зобов'язань. Стаття 18 Закону України "Про заставу" надає переважне право заставодержателю зареєстрованої застави на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодер-жателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав. Застава нерухомого майна здійснюється на підставі Закону України "Про іпотеку", який у ст. 13 надає іпотекодавцю право передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку за згоди попередніх іпотекодер-жателів, причому попередня іпотека має пріоритет над наступними іпотеками, а у випадку звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотеко-держателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Щодо надання кредита під заставу як рухомого, так і нерухомого майна банківською установою, банк з метою захисту своїх інтересів перевіряє відомості про попередні застави майна та їхню реєстрацію, що не знімає з заставодавця обов'язку повідомити інформацію про попередні застави. До речі, Кримінальним кодексом України (ст. 222) за надання гро-мадянином-підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завщомо неправдивої інформації банкам або іншим кредиторам з метою одержання кредитів передбачена кримінальна відповідальність.
Тож для законності одержання кредиту в банківській установі під заставлене раніше майно заставодавець—одержувач кредиту повинен попередити банківську установу про попередню заставу й отримати узгодження на проведення нової операції застави. Водночас, п. 5 ст. 588 Цивільного Кодексу України покладає такий обов'язок тільки на заставодавців незареєстрованих застав.
Таким чином, спостерігається певна суперечність між нормами Цивільного Кодексу та Закону України "Про заставу". Проте з метою уникнення непорозумінь пропонуємо повідомляти заставодержателя про попередні застави незалежно від факту реєстрації заставленого майна.