ОПЛАТА ПРАЦІ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

1. На основі яких нормативних актів і з яких фондів виплачується заробітна плата найманим працівникам?
2. Чи мають право керівники бюджетних установ встановлювати надбавки, доплати та надавати матеріальну допомогу своїм працівникам і у якому розмірі?

На основі яких нормативних актів і з яких фондів виплачується заробітна плата найманим працівникам?

Згідно з положеннями Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон), а також у відповідності з Інструкцією Держкомстату від 13.01.2004 р. за № 5 (далі — Інструкція) заробітна плата є винагородою, обчисленою, як правило, у грошовому вираженні, яка виплачується за трудовим договором працівникові за виконану ним роботу. Виплату здійснює власник (роботодавець) або уповноважені ними органи.

Оцінка розміру заробітної плати

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідлрацьова-ний час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

• фонду основної заробітної плати;
• фонду додаткової заробітної плати;
• інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

У формах державних статистичних спостережень відображаються нарахування працівникам підприємства у відповідності з розрахунково-платіжними документами незалежно від терміну їхніх фактичних виплат. Зазначені суми обчислюються до утримання прибуткового податку та внесків працівників на обов'язкове державне соціальне страхування.

Програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які перебувають в обліковому складі підприємства, та поділ його на складові.

Фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах згідно з Інструкцією. При цьому суми оплати праці вищезазначених категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати праці працівників позаоблікового складу та не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.

При визначенні фонду оплати праці штатних працівників із загальної суми фонду оплати праці також виключаються суми, нараховані працівникам, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та для догляду за дитиною, вибраним до органів первинної профспілкової організації, звільненим з роботи на момент здійснення нарахувань.

Фонд оплати праці працівників, прийнятих на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, обраховується на загальних підставах згідно з Інструкцією.

Фонд оплати праці

Фонд основної заробітної плати

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). До нього входять:

• винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;
• суми відсоткових або комісійних нарахувань, залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою;
• гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві;
• оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника;
• оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
• оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення);
• вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці.

У разі виплати заробітної плати натурою відповідно до статті 23 Закону для відображення у звітах видана продукція оцінюється за цінами не вище собівартості в розмірі, що не перевищує 50 відсотків нарахованої заробітної плати за місяць.

У формах державних статистичних спостережень, крім показника оплати праці у натуральній формі, міститься показник проданої продукції в рахунок заробітної плати. Він заповнюється у разі, якщо в рахунок грошової оплати працівникам підприємства відносять продаж продукції як власного виробництва, так і отриманої за бартером або безготівкові розрахунки за послуги, надані працівникам (комунальні та інші). При цьому заповнення показника фонду оплати праці здійснюється згідно з нарахуваннями;

оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:

• згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності);
• згідно з обов'язками осіб, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства;
• згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Фонд додаткової заробітної плати

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять:

• надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за:
  • суміщення професій (посад);
  • розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
  • виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
  • роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
  • інтенсивність праці;
  • роботу в нічний час;
  • керівництво бригадою;
  • високу професійну майстерність;
  • класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
  • високі досягнення в праці, у тому числі державним службовцям;
  • виконання особливо важливої роботи на певний термін;
  • знання та використання в роботі іноземної мови;
  • допуск до державної таємниці;
  • дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів;
  • науковий ступінь;
  • нормативний час пересування у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад працівникам, постійно^ зайнятим на підземних роботах;
  • роботу на територіях радіоактивного забруднення;
  • інші надбавки та доплати, передбачені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати;
• премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім винагород та заохочень, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер);
• відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу);
• оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством;
• оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством;
• суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) — місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств;
• суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників;
• суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати;
• вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати;
• витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту;
• вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами;
• оплата за невідпрацьований час:
  • оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;
  • оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору;
  • оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток;
  • оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
  • суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення квалі-,фікації та перепідготовки кадрів;
  • суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойнр введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;
  • оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;
  • оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;
  • оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;
  • оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;
  • оплата простоїв не з вини працівника.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать:

• нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації;
• винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають .одноразовий характер. Зокрема:
  • винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);
  • премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;
  • премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;
  • премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
  • одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі);
  • грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків;
  • вартість безкоштовно наданих працівникам акцій;
  • кошти, спрямовані на викуп майна, працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства);
• матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім матеріальної допомоги, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання);
• виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі:
  • витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім внесків згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей) на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії;
  • оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях;
  • оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах;
  • вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім виплат, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування);
  • вартість проїзних квитків, якіперсонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування;
  • інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).

Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці

До інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, входять:

• внески підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування:
  • —  допомога по тимчасовій непрацездатності;
  • —  допомога по вагітності та пологах;
  • —  допомога при народженні дитини;
  • —  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • —  допомога на поховання;
  • —  оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;
  • —  допомога по частковому безробіттю;
• оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації;
• соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми);
• внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей;
• одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам);
• надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам;
• суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору;
• суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні;
• витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом;
• видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій;
• виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім зазначених вище надбавок та доплат до тарифних ставок та оплати за невідпрацьований час);
• компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду;
• винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва (крім гонорару й (або) оплати праці, що нараховуються за ставками (розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві).
• винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їхнє використання;
• витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;
• компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством;
• надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством;
• витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, а також харчування
• льотного складу цивільної авіації при виконанні завдань польоту, які можуть бути прирівняні до добових витрат, що виплачуються в період відрядження;
• витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах у межах установлених норм;
• вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією;
• вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку зі специфікою роботи);
• витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв); компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого трайспорту; II вартість подарунків до свят і квитків на видовищні захо->«ди для дітей працівників;
• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім зазначених вище витрат на оплату за невідпрацьований час):
  • витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;
  • стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;
  • оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
  • витрати, пов'язані з організацією навчального процесу (придбання учбового матеріалу, оренда приміщень);
• стипендії, що призначаються згідно з діючим законодавством, видатним діячам науки, освіти та культури, фізичної шультури та спорту, інформаційної галузі, олімпійським і па-Іраолімпійським чемпіонам, видатним спортсменам і тренерам з олімпійських видів спорту, талановитим і перспективним спортсменам, молодим ученим, та інші державні стипендії;
• довічна плата за звання дійсного члена та члена-корес-пондента академії наук;
• витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують).
• витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво шляхів, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів для працівників; позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства;
• вартість житла, переданого у власність працівникам; витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я (крім матеріальної допомоги, що систематично надається всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом тощо); матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання; суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах із підприємством;
• суми матеріальної допомоги як у грошовій, так і натуральній формі незалежно від її розміру, що надається на підставі рішень Уряду України у зв'язку зі стихійним та екологічним лихом, аваріями та катастрофами місцевими органами державної виконавчої влади, профспілками, благодійними фондами та іноземними державами;
• грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших. утворених відповідно до законів України військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, податкової міліції України, державної пожежної охорони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
• доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі. Зазначені виплати відображаються у формах державних статистичних спостережень окремо.             

Середня заробітна плата

Середніми показниками номінальної заробітної плати є:

• середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньо-облікову кількість цих працівників за відповідний період (місяць, квартал, півріччя, рік);
• середня заробітна плата на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці найманих працівників (штатних та позаштатних) на їхню середню кількість в еквіваленті повної зайнятості, за відповідний період;
• середня заробітна плата на одну оплачену або відпрацьовану годину, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на кількість оплачених або відпрацьованих цими працівниками людино-годин за відповідний період.
• У разі визначення заробітної плати за відпрацьовану годину з фонду оплати праці виключаються нарахування за невідпрацьований час;
• для визначення середньомісячної величини заробітної плати за квартал (рік) або будь-який інший період отриману величину заробітної плати за квартал (рік) необхідно розді; лити на кількість місяців у періоді;
• обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших нарахувань, виходячи з розмірів середньої заробітної плати, здійснюється згідно з чинним законодавством.

Чи мають право керівники бюджетних установ встановлювати надбавки, доплати та надавати матеріальну допомогу своїм працівникам і у якому розмірі?

Керівники бюджетних установ, закладів та організацій мають право встановлювати своїм працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них, затверджувати порядок і розміри преміювання залежно від особистого вкладу працівника в межах затвердженого кошторисом фонду заробітної плати.

Чинними умовами оплати праці працівників бюджетної сфери встановлено, що посадові оклади (ставки, зарплати) підвищують у такому порядку:

• працівникам, які мають почесні звання України, колишнього СРСР і союзних республік СРСР: «народний», «заслужений» — відповідно на 40 і 20 %;
• за спортивні звання: «заслужений тренер», «заслужений майстер спорту» — на 20 %; «майстер спорту міжнародного класу» — на 15 %; «майстер спорту» — на Ю %;
• за науковий ступінь (крім посад наукових та науково-педагогічних працівників, для яких він обов'язковий за кваліфікаційними вимогами) доктора наук — на 25 %, кандидата наук — на 15%.

Посадові оклади (ставки зарплати) працівників підвищують, якщо діяльність таких найманих осіб за профілем збігається з почесним або спортивним званням чи науковим ступенем. Цю відповідність профілю діяльності визначає керівник установи, закладу чи організації залежно від виконуваних працівником обов'язків та видів робіт;

прибиральникам приміщень, які використовують де-зінфікуючі засоби чи зайняті прибиранням туалетів, місячні оклади підвищують на 10 %.

Працівникам бюджетних установ, закладів та організацій можуть бути встановлені надбавки до посадових окладів:

до 50 % посадового окладу додають працівникам за високі досягнення у праці та за складність, напруженість у роботі залежно від конкретних завдань, за сумлінне та якісне виконання працівником своїх посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, ініціативність та-відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни.                               ■■'■

Критерії, за якими встановлюються такі надбавки, визначає керівник. Ці критерії повинні відображати результати професійної діяльності кожного працівника. Наприклад, ними можуть бути: успішне виконання працівником завдань та обов'язків, якісна, своєчасна підготовка матеріалів і пропозицій, ініціативність у роботі тощо;

надбавки за виконання особливо важливої роботи встановлюють на чітко визначений період її виконання. Сенс запровадження таких надбавок — стимулювати працівника на прискорене виконання роботи та підвищення її якості. При цьому повинна бути чітко визначена кінцева мета й терміни виконання.

Якщо працівник заслужив декілька зі згаданих вище надбавок, їх сукупний розмір не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Це обмеження не поширюється лише на працівників національних закладів (установ).

Надбавки скасовують або зменшують при несвоєчасному виконанні завдань, погіршенні якості роботи чи порушенні трудової дисципліни. У такому випадку керівник видає відповідний наказ із обов'язковим зазначенням конкретних обставин, які стали причиною скасування або зменшення;

водіям автомобілів установлюють надбавки за класність. Водіям II класу — 10 %, І класу — 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований час.

У випадках, зазначених нижче, роботодавець також може установити доплати.

За виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт працівникам установлюють доплати в межах 50 % посадового окладу відсутнього працівника або за вакантною посадою.

Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу.

Під розширенням зони обслуговування або збільшенням обсягу виконуваних робіт розуміють виконання поряд із основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією й тією ж професією або посадою.

Виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи називають заміну працівника, відсутнього у зв'язку із хворобою, відрядженням тощо, за яким відповідно до чинного законодавства зберігається робоче місце (посада).

Доплати за суміщення професій (посад) не можуть перевищувати 50 % посадового окладу (тарифної ставки) за вакантною посадою. Тобто на ці доплати може бути спрямовано не всю суму посадового окладу за вакантною посадою, а лише 50 % посадового окладу. Ця доплата може бути розподілена між кількома працівниками залежно від обсягу додатково виконуваних робіт (обов'язків).

Так само призначають доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, але їх не встановлюють керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій та їх заступникам.

За роботу в нічний час працівникам доплачують до 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи з 10 години вечора до б години ранку (якщо законодавством не визначено більший розмір).

Водіям за ненормований робочий день встановлюють доплату в розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.

Якщо працівникові доплачують за суміщення посад (професій), йому одночасно можуть встановити надбавку за високі досягнення у праці, за виконання складної, напруженої або особливо важливої роботи.

Розмір премії конкретному працівнику визначають залежно від його особистого вкладу в кінцеві результати роботи згідно з положенням про преміювання, що діє в даній установі. У цьому документі визначають коло працівників, на яких він поширюється, показники й умови преміювання кожної категорії найманих осіб (керівні працівники, спеціалісти, службовці, робітники). Показники преміювання визначають не лише право на одержання премії, але й її розмір. Положення про преміювання може передбачати можливість збільшення розмірів премій окремим працівникам у встановлених межах.

Преміювання здійснюють за наказом керівника відповідного органу.

Керівники бюджетних установ,, закладів та організацій мають право надавати працівникам установ, закладів та організацій матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення. Але такі виплати здійснюються виключно в межах затвердженого в кошторисах фонду заробітної плати в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік. Тобто, якщо працівник отримав допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу, який він мав на час виплати, більше матеріальної допомоги в поточному році йому не виплатять. Виняток зроблено лише для матеріальної допомоги на поховання (у разі необхідності). Останню виплачують незалежно від того, отримував працівник допомогу на оздоровлення чи на інші цілі. Розмір допомоги на поховання визначають залежно від наявних коштів.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають гарантоване право на допомогу на оздоровлення. Це передбачено статтею 57 Закону України «Про освіту» та постановою КМУ «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» від 31.01.01 р. № 78. Допомогу виплачують за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком. Коли ж працівник не використовує чергової відпустки чи йому виплачують компенсацію за невикористану відпустку (в усіх випадках її виплати), допомогу на оздоровлення не надають.

Роботу за сумісництвом слід відрізняти від суміщення професій (посад), хоча передумовою для обох є наявність у штатному розкладі вакантної посади. Таким чином, за відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливе.

Сумісництвом вважається виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи, крім своєї основної, на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом.

При роботі за сумісництвом з працівником укладають тру-довий договір. Його другою стороною може бути як інший власник (підприємство, установа, організація), так і той самий власник за основним місцем роботи. В останньому випадку трудові договори про основну роботу та сумісництво юри», дично не пов'язані між собою.

Порядок роботи сумісників та оплату їх праці регламентують постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загалом протягом місяця — половини місячної норми робочого часу. Платять сумісникам за фактично виконану роботу.

Не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) керівники державних підприємств, установ та організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів та їхні заступники.

Деяким категоріям працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери виплачують ще один різновид надбавок — за вислугу років (за стаж роботи).

Починаючи з січня 2001 р. запроваджено виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти надбавок за вислугу років. їх виплачують залежно від стажу педагогічної роботи. Якщо він перевищує 3 роки — обсяг надбавки дорівнює 10 %, понад 10 років — 20 %, 20 років — 30 %.

Розмір надбавки встановлюється пропорційно навантаженню (обсягу роботи). Змінюють його з місяця, наступного за тим, в якому виникло право на надбавку, якщо документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу, знаходяться в навчальному закладі чи установі освіти, або з дня їх подання.

Не передбачено зарахування до стажу педагогічної роботи часу роботи науково-педагогічних працівників на посадах наукових працівників у державних вищих навчальних закладах III—IV рівнів акредитації.

Порядок виплати надбавки за стаж наукової роботи затверджено постановою КМУ від 14.04.04 р. № 494. А періоди роботи, що зараховуються до стажу наукової роботи, який дає право на встановлення такої надбавки, визначені в п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого зазначеною постановою.

Надбавку за стаж наукової роботи виплачують:

• науковим працівникам державних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, які працюють на посадах, зазначених у переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги в разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Цей перелік затверджено постановою КМУ від 04.03.04 р. № 257;
• особам, які працюють за професіями, визначеними в розділі 2 (Професіонали) Класифікатора професій ДК 003-95, затвердженого наказом Держстандарту від 27. 07. 1995 р. № 257, в наукових підрозділах державних наукових установ та організацій, вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації та державних підприємств, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Надбавку виплачують за умови, що ці особи займаються та/або є організаторами наукової і науково-технічної діяльності.

Розмір даної надбавки за стаж наукової роботи залежить від стажу наукової роботи таким чином. Якщо стаж перевищує 3 роки — надбавка становить 10 %, при стажі понад 10 років — 20 %, понад 20 років — ЗО % посадового окладу.

Науковим працівникам, які мають право на виплату надбавок за стаж наукової роботи і за стаж науково-педагогічної роботи, виплачують одну надбавку, яку нараховують щомісяця виходячи з посадового окладу наукового працівника за основним місцем роботи. А коли науковий працівник тимчасово заміщує відсутнього працівника, цю надбавку нараховують до посадового окладу за основною посадою (місцем роботи).

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 39/2004