Відповідь.
1. Під час підготовки проекту наказу про службове відрядження працівника інколи керівнику важко визначити час (кількість днів), за який працівник має виконати службове доручення. Іноді це питання потребує додаткового узгодження з керівником і оформлення відповідних документів (наказу про зміну терміну відрядження).
Днем прибуття з відрядження відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон є день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. Цю дату слід визначити за транспортним квитком.
Невід'ємною частиною документів, що засвідчують перебування у відрядженні, є посвідчення про відрядження. Саме за відмітками в посвідченні про відрядження визначається фактичний час перебування у відрядженні.
Кількість днів відрядження для виплати добових визначають з урахуванням дня вибуття у відрядження і дня прибуття з відрядження до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
2. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 (із змінами і доповненнями) передбачено, що підприємства, установи, організації, котрі направляють працівників у відрядження в межах України, зобов'язані забезпечити їх коштами (аванс на поточні витрати) в розмірах згідно з установленими нормами. Виконання цієї норми не залежить від терміну відрядження.
Якщо ж працівник не звернувся за авансом на поточні витрати безпосередньо перед відрядженням, остаточний розрахунок з ним потрібно провести після подання ним авансового звіту про витрачену у зв'язку з відрядженням суму. Разом з авансовим звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі про наймання житлового приміщення, проїзні квитки тощо.