Відповідь.
1. Згідно зі ст.163 КЗпП (в редакції Закону України від 15.12.93 р. №3694-ХІІ) на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або виконуваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. Це саме передбачено ст.8 Закону від 14.10.92 р. №2694-ХІІ "Про охорону праці".
Відповідно до пп.4.3.14 п.4.3 ст.14 Закону України від 22.05.2003 р. №889-І\/ "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі — Закон №889) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість безоплатного робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, одержаних у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, котрий надає таке майно, за переліком та граничними термінами їх використання, щороку встановлюваними постановою Кабінету Міністрів України до подання проекту державного бюджету України на наступний рік. Якщо таку постанову не ухвалено в зазначений термін, залишаються чинними норми постанови, ухваленої для попереднього року (років). Якщо платник податку припиняє трудові відносини з працедавцем і не повертає йому такий робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби особистого захисту, граничний термін використання яких не настав, під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку.
Отже, у вашому випадку первісна вартість спецодягу (не залишкова вартість) при остаточному розрахунку прирівнюється до додаткових благ і підлягає оподаткуванню у складі 'загального місячного оподатковуваного доходу з урахуванням п.3.4 ст.З Закону №889. Роз'яснення щодо цього надано листом ДПА України від 27.04.2004 р. №7527/7/17-3117.
2. За пп.2.2.8 п.2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, суми компенсації працівникам утрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати належать до додаткової заробітної плати. З 1 січня 2004 р. з набранням чинності Законом №889-І\/ суми компенсації за затримку виплати заробітної плати, нараховані з 1 січня 2004 р., включаються до загального оподатковуваного доходу одержувача як суми додаткової заробітної плати і оподатковуються за ставкою 13%.