Поняття арифметичної чи методологічної помилки наведено в листі № 06-10/167, де зазначено, що під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації про прибуток підприємства (розрахунків) або додатків до неї, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок із додатка та ін.).
Аналогічні помилки можуть бути допущені й при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів до декларації про прибуток підприємства або в додатки до неї.
Під терміном «методологічна помилка» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає в неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
Крім того, слід враховувати визначення терміна «помилка», наведене в п. 6 Нормативу № 7 «Помилки та шахрайство», затвердженому рішенням № 73, а саме ненавмисне перекручення фінансовоїінфор-мації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов'язань, невідповідне відображення записів в обліку.
Враховуючи викладене, записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому включення їх до декларації з ПДВ повинно здійснюватися в такому порядку.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР). При цьому не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).
У разі коли право платника на отримання податкового кредиту підтверджується податковими накладними після закінчення податкового періоду, в якому відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, зазначені в таких податкових накладних, може бути включено до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримано.
Для відображення таких податкових накладних у податковій декларації передбачено рядок 16.2 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди, інші випадки (п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР та інші)».
Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пп. 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, які засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Вчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).