Відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам залишається на сьогодні проблемним питанням, і спроби його врегулювати сприяють створенню ефективних і реальних механізмів розрахунків комплексної дії
Існуючі нормативні акти дають змогу застосовувати альтернативні шляхи відшкодування ПДВ абсолютно легітимними та нескладними розрахунками з кредиторами. Оскільки деякі платники не знають цих механізмів, а також правил складання схем і проведення таких розрахунків, розглянемо їх детальніше.
Найприйнятнішим шляхом відшкодування ПДВ і недопущення відтоку коштів з державного бюджету є проведення розрахунків щодо бюджетного відшкодування підприємствам ПДВ у рахунок погашення податкового боргу платників податків із застосуванням спеціальних механізмів розрахунків, запроваджених постановою № 1270 із внесеними змінами та доповненнями, які поширили її дію на підприємства електроенергетики, та постановою № 709.
При цьому особливого значення набуває проведення зазначених розрахунків у рахунок погашення податкового боргу енергогенеруючих компаній та підприємств, що виробляють електричну енергію, оскільки підприємства-експортери споживають значні обсяги електроенергії, а сплата заборгованості за спожиту електроенергію є чи не найважливішим питанням їх безперебійного функціонування.
Однак, незважаючи на значні суми ПДВ, які належать до зарахування на поточні рахунки підприємств-екс-портерів, кризу взаємних неплатежів між суб'єктами господарювання, великі обсяги простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, особливо в електроенергетиці, а також наявність податкового боргу платників податків перед державним бюджетом, на сьогодні спостерігається стійка тенденція до зменшення обсягів таких розрахунків. Якщо в 2002 р. відповідно до механізму відшкодування ПДВ, викладеного в постанові № 1270, розрахунків було проведено на суму 945,9 млн. грн., то в 2003 р. відповідно до механізмів відшкодування ПДВ згідно з постановами № 1270 та № 709 - на суму 896,9 млн. грн.
Різке падіння (більш ніж удвічі) таких розрахунків у 2004 р. свідчить, що платники не повною мірою використовують можливості зменшення сум податкового боргу за рахунок проведення розрахунків за вищезазначеними механізмами.
Розглянемо детальніше дію цих механізмів.
Як і всі попередні схеми взаємозаліків, які широко застосовувалися для одночасного регулювання бюджетної, дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами господарювання та заборгованості з платежів до бюджету, механізми постанов № 1270 та № 709 передбачають складання ланцюга учасників, пов'язаних між собою господарськими відносинами та наявністю дебіторської або кредиторської заборгованості, перший з яких повинен мати невідшкодовані суми ПДВ, належні до перерахування на його поточний рахунок (ці суми обов'язково мають бути перевірені підрозділами аудиту органів державної податкової служби), а останній — податковий борг з платежів до державного бюджету.
Однак на відміну від взаємозаліків ці розрахунки є грошовими і, відповідно, враховуються у касовому виконанні державного бюджету як грошові надходження. Запровадження такої норми було необхідне, оскільки як на даний час, так і впродовж декількох останніх років розрахунки з бюджетом у негрошовій формі заборонено Законом № 1344-IV.
При цьому для забезпечення саме грошових розрахунків ці механізми передбачають відкриття для всіх учасників спеціальних рахунків, через які транзитом проходять кошти: тимчасово вільні кошти державного бюджету з органів державного казначейства через ланцюг кредиторів знову повертаються до бюджету. Це абсолютно прийнятний шлях відшкодування ПДВ, оскільки врешті-решт бюджет нічого не втрачає: кошти, використані на відшкодування ПДВ, повертаються у вигляді сплати податкового боргу.
Крім того, часто такий шлях є єдиною можливістю для підприємства-боржни-ка отримати сплату від дебітора та одночасно сплатити свої борги перед державним бюджетом.
При цьому ланцюг кредиторів може включати будь-яку їх кількість, а може бути і взагалі відсутнім (коли розрахунок провадиться по одному підприємству, яке одночасно має і невідшкодовані суми податку на додану вартість, і заборгованість перед державним бюджетом, наприклад, з погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії).
Складання схеми може розпочинатися з будь-якого учасника розрахунків і завершуватися підбором повного кола учасників. Потенційні учасники, кожен з яких має досить обмежену інформацію про своїх контрагентів та їх кредиторів, можуть звертатися за наданням допомоги у складанні схем до органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації як платника податків.
У звичайному режимі (без звернення конкретного платника) органи державної податкової служби працюють у напрямі проведення розрахунків за постановами № 1270 та № 709 за таким алгоритмом:
Отже, підприємство, яке має невідшкодовані суми ПДВ, має можливість не лише його отримання, а й врегулювання своєї заборгованості перед контрагентом. Для цього треба замість надсилання у різні інстанції скарг про порушення прав платника ПДВ провести взаємовигідний розрахунок.