Відповідь. Згідно зі ст.4 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" одним із суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності є науковий працівник, який за ч.8 і 9 ст. 1 Закону є фізичною особою, має вищу освіту і відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю, отримує наукові та (або) науково-прикладні результати, має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації. Саме на таких осіб поширюється чинність ст.24 Закону щодо пенсійного та соціального забезпечення.
Розглядаючи питання щодо віднесення окремих видів діяльності до наукової, науково-технічної, слід керуватися відповідними визначеннями, наведеними в ст.1 Закону: наукова діяльність, науково-технічна діяльність, науково-педагогічна діяльність, науково-організаційна діяльність, фундаментальні наукові дослідження, прикладні наукові дослідження тощо.
Згідно зі ст.1 Закону результат наукової (науково-технічної) діяльності має містити елементи наукової новизни (нове знання, нове конструктивне чи нове технологічне рішення, нова розробка тощо) та бути зафіксованим на носіях наукової (науково-технічної) інформації або у відповідній документації. Авторське право на результат наукової (науково-технічної) діяльності встановлюється згідно з чинним законодавством. Термін "новий (нова, нове)" в науковій сфері означає нове в царині знання (рішення, розробка тощо) або якісно інший результат (порівняно з відомими).
Гадаємо, що діяльність на посадах провідного інженера планово-виробничого відділу та провідного інженера служби якості інституту не відповідає вимогам Закону.