Відповідь.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності з 1 січня 2004 р., призначення пенсій у разі втрати годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання) не передбачено. За п.8 ст.36 цього
Закону пенсії в разі втрати годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно зі ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки — 60, жінки — 55 років. Відповідно до ст.38 цього Закону члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, котра була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно з п.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", якщо одному з батьків або подружжя померлого пенсію в разі втрати годувальника призначають унаслідок утрати ними джерела засобів до існування, цей факт установлюється в судовому порядку. Рішення суду про встановлення цього факту дописувачка не має. Отже, підстав для призначення їй пенсії в разі втрати годувальника немає, оскільки на момент смерті годувальника вона була працездатною. Нині їй призначено пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсійний фонд України