Відповідь. Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавців визначено страхувальниками для застрахованих осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Об'єктом для нарахування страхових внесків до солідарної системи в розмірі 32% є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків.
Отже, 32% суми винагород фізичним особам за зазначеними угодами страхувальник (роботодавець) сплачує на загальних підставах.
Водночас виплати (доходи), що враховуються в заробітній платі (доході) застрахованої особи для обчислення пенсії, визначено ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з ч.1 цієї статті до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії включаються суми виплат (доходу), одержуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом було фактично обчислено та сплачено страхові внески до Пенсійного фонду в межах установленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.