Самочинне будівництво


Шляхом купівлі-продажу товариство придбало житловий будинок для здійснення підприємницької діяльності. Земельну ділянку надано в оренду на підставі рішення місцевої ради для обслуговування зазначеної будівлі. Чи є самочинним будівництвом житловий будинок будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил? Виходячи з цього, яку плату (земельний податок або орендну плату) повинно сплачувати товариство за користування цією земельною ділянкою?

(JOB «Славута». Хмельницька обл.)


Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Оскільки земельну ділянку надано товариству в оренду для обслуговування зазначеної будівлі на підставі рішення місцевої ради, то виходячи з норм чинного законодавства України слід зазначити, що згідно із Законом № 161 -XIV у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення у порядку, визначеному Земельним кодексом.

Зокрема, ст. 124 Земельного кодексу встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною цільового призначення під забудову здійснюється за проектами відведення у порядку, встановленому статтями 118 і 123 Земельного кодексу. До клопотання відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місцезнаходження (частина четверта ст. 123 Земельного кодексу). Проект відведення є невід'ємним додатком до договору оренди.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду може бути визнаним за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови неможливе або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ст. 376 Цивільного кодексу).

Щодо плати за землю, то оскільки орендодавцем землі є місцева рада, орендар, уклавши з нею договір оренди землі, самостійно сплачує до відповідного бюджету орендну плату за землю. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

При цьому слід зазначити, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах орендна плата може збільшуватися.

КОНСУЛЬТУЮТЬ ФАХІВЦІ ДПА УКРАЇНИ

Відповіді підготовлено за сприяння фахівців Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України: Володимира ГОРОХОВА - заступника начальника управління місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів — начальника відділу моніторингу застосування нормативно-правових актів та Віктора ФІНАШКА - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу моніторингу застосування нормативно-правових актів

ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 42 / 2004