Припинення діяльності суб'єктів підприємницької діяльності регулюється багатьма нормативними документами. Форми припинення діяльності юридичної особи (далі — підприємство) визначено ст. 104 Цивільного кодексу і ст. 59 Господарського кодексу. Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації.
Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, розділу, перетворення. Відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства або засновника унітарного підприємства. При реорганізації юридичної особи до його правонаступників переходить майно (у тому числі право вимоги і борги). Майно переходить у момент підписання передавального або розподільного балансу, якщо інше не передбачено законодавством. Нова юридична особа за зобов'язаннями, які перейшли до неї, несе повну матеріальну відповідальність, навіть якщо прийняті активи не покривають кредиторських вимог.
Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав і обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації' підприємства його права й обов'язки припиняються.
Ліквідація підприємства здійснюється в таких випадках:
1. На підставі рішення, прийнятого власником самостійно:
за рішенням учасників або органа юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, тобто вищого органа товариства або керівника унітарного підприємства; після закінчення терміну, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої під час його створення.
2. Згідно з чинним законодавством. Причини обов'язкової ліквідації подано в таблиці:
№ з/п |
Вид підприємства |
Причини ліквідації |
Законодавчий акт |
1 |
Повне товариство |
Підлягає ліквідації (реорганізації або зміні форми господарювання), якщо в ньому залишився один учасник |
Цивільний кодекс, ст, 132 |
2 |
Командитне товариство |
Підлягає ліквідації (або перетворенню в повне) у разі вибуття всіх вкладників |
Цивільний кодекс, ст, 139 |
3 |
Акціонерне товариство |
Підлягає ліквідації, якщо вартість чистих активів стає меншою від законодавчо встановленого мінімального розміру статутного фонду |
Цивільний кодекс, п. Зет. 155 |
4 |
Товариство з обмеженою відповідальністю |
Підлягає ліквідації, якщо: вартість чистих активів стає меншою від законодавчо встановленого мінімального розміру статутного фонду: учасники не сплатили всю суму своїх внесків протягом першого року |
Цивільний кодекс, п. 4 ст. 144 |
3. Примусова ліквідація за рішенням суду:
4. У процесі визнання підприємства банкрутом відповідно до Закону № 2343-ХІІ.
При ліквідації підприємства за рішенням суду документом, на підставі якого провадиться реєстрація припинення юридичної особи, є копія судового рішення про ліквідацію, яку орган суду направляє державному реєстратору. Вимоги до документального оформлення при ліквідації підприємства за рішенням власника подано нижче:
№ з/п |
Вид підприємства |
Орган, що приймає рішення |
Документ |
1 |
Повне і командитне товариство |
Збори учасників з повною відповідальністю |
Протокол зборів. Рішення має бути прийнято загальною згодою всіх учасників з повною відповідальністю |
2 |
Акціонерне товариство |
Загальні збори акціонерів |
Протокол зборів. Рішення має бути прийнято більшістю не менше ніж 3/4 голосів за умови присутності на зборах акціонерів, які володіють сукупно не менше ніж 60% голосів |
3 |
Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю |
Збори учасників |
Протокол зборів. Рішення має бути прийнято простою більшістю за умови присутності на зборах учасників, які володіють сукупно більше ніж 60% голосів |
4 |
Унітарне підприємство |
Власник |
Розпорядження або наказ |
Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу ліквідація підприємства провадиться спеціально створюваною комісією з припинення юридичної особи. Комісія може складатися з кількох осіб (ліквідаційна комісія) або з однієї особи, яку називають ліквідатором. Згідно зі ст. 105 цього Кодексу при ліквідації підприємства за рішенням власників функції ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління або на керівника.
Якщо в статутному фонді підприємства є частка державної власності, то до комісії потрібно включити представника відповідного державного органу. В усіх інших випадках склад ліквідаційної комісії не регламентовано. Новим у законодавстві є те, що в усіх випадках склад комісії має бути погоджено з органом державної реєстрації.
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами підприємства (п.3 ст. 105 Цивільного кодексу, п. 3 ст. 91 Господарського кодексу). У суді комісія (ліквідатор) виступає від імені юридичної особи.
До обов'язків ліквідаційної комісії входять:
Законом № 2372-111 запроваджено відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 166-6):
№ з/п |
Зміст порушення |
Особа, на яку накладається штраф |
Міра відповідальності |
1 |
Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою або подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи |
Голова ліквідаційної комісії, ліквідатор |
Штраф від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян І510 —1020 грн.) |
2 |
Ведення з порушенням установленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна та зобов'язань юридичної особи і складання балансу |
Особа, відповідальна за ці операції |
Штраф від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 —1020 грн.) |
3 |
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна та зобов'язань юридичної особи і складання балансу |
Голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, інші залучені до ліквідації особи |
Штраф від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 —1700 грн.) |
4 |
Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою ст. 166s (пункти 1 — 3 цієї таблиці), вчинені особами повторно протягом року |
Особи, протягом року піддані адміністративному стягненню за такі самі порушення |
Штраф від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 —2040 грн.) |
Претензії кредиторів до підприємства, що ліквідується, задовольняються з майна цього підприємства. Черговість і порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону (п. 2 ст. 61 Господарського кодексу).
Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитори протягом місячного терміну з дня отримання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не звернуться до суду з відповідним позовом. Погашеними також вважаються претензії, у задоволенні яких кредитору відмовив суд (п. З ст. 61 Господарського кодексу).
Для практичного здійснення ліквідації підприємства слід звернутися до Закону № 755-IV, що набрав чинності з 1 липня 2004 р.
У ст. 34 цього Закону наведено перелік документів, який потрібно надати державному реєстратору для внесення до ЄДР запису про рішення щодо ліквідації, а саме:
нотаріально засвідчена копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття рішення про ліквідацію.
Після закінчення ліквідаційної процедури, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення в спеціалізованому друкованому ЗМІ, слід надати державному реєстратору документи, перелік яких залежить від причини, через яку підприємство ліквідується.
При ліквідації за рішенням власників надаються (ст. 36):
При ліквідації в результаті реорганізації надаються (ст. 37):
Передатний акт або розподільний баланс повинен бути затверджений засновниками (учасниками) підприємства або органом, що прийняв рішення про ліквідацію. Підписи на передавальному акті або ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально засвідчені.
Слід звернути увагу на те, що в переліку відсутні документи, які підтверджують здавання печаток і штампів органам внутрішніх справ і закриття рахунків. Ці документи надаватимуться до інстанцій, які видають перераховані вище довідки.
Підприємство вважається ліквідованим з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру. Положення про Єдиний державний реєстр і реєстрацію відомостей у ньому визначено розділом II Закону № 755-IV (статті 16 — 22). Згідно з п. 10 ст. 36 цього Закону реєстратор не пізніше наступного дня з дати державної реєстрації ліквідації повинен видати голові ліквідаційної комісії або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення один примірник оригіналу установчих документів і свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, на яких ставиться спеціальна позначка про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Крім того, державний реєстратор не пізніше наступного дня з дати державної реєстрації припинення юридичної особи зобов'язаний направити повідомлення про це до відповідних органів статистики, ДПС. Пенсійного фонду і фондів соціального страхування.
Зняття з обліку в органах ДПІ регулюється Інструкцією № 80.
У разі прийняття власником рішення про ліквідацію юридична особа зобов'язана повідомити про це орган податкової служби за місцем реєстрації у триденний термін здати прийняття рішення. Перелік документів, які подаються при цьому, установлено пп. 8.1.1 Інструкції № 80:
У 10-денний термін з дня подання заяви про зняття з обліку потрібно скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту і подати його на перевірку до органу податкової служби (пп. 8.1.3 Інструкції № 80). Ліквідаційний баланс складається станом на дату прийняття рішення про ліквідацію.
У місячний термін з дня подання заяви орган ДПС має прийняти рішення про проведення документальної перевірки і відповідні підрозділи повинні розпочати перевірку (абзац перший п. 8.2 Інструкції № 80).
Документальна перевірка не провадиться (за рішенням керівника органу ДПС) у разі, якщо (абзац третій п. 8.2 Інструкції № 80):
Якщо за результатами перевірки встановлено факт відсутності заборгованості перед бюджетами, орган податкової служби знімає платника податків з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах ДПС провадиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган ДПС складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку направляє органам державної реєстрації (п. 8.3 Інструкції № 80).
Якщо в процесі перевірки виявлено заборгованість перед бюджетом (тобто донараховано суми податків, штрафів, пені), то орган ДПС направляє на адресу особи, відповідальної за погашення податкових зобов'язань, повідомлення про наявність зобов'язань зі сплати податків і зборів за ф. № 10-ОПП (п. 8.5 Інструкції № 80).
Особою, відповідальною за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації підприємства, є:
Зняття з обліку здійснюється лише після сплати донарахованих сум.
Законодавчими актами України встановлено обов'язкове підтвердження достовірності й повноти ліквідаційного балансу аудитором (аудиторською фірмою).
Кожне підприємство є платником внесків на обов'язкове страхування, з метою сплати яких реєструється у відповідних органах. У процесі ліквідації підприємства виникає потреба зняття з обліку в цих органах, по-
рядок якого регулюють нормативні документи, подані в таблиці:
№ з/п |
Орган реєстрації |
Нормативний документ |
1 |
Пенсійний фонд України |
Інструкція №21-1 |
2 |
Фонд_соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
Інструкція № 16 |
3 |
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття |
Інструкція № 339 |
4 |
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України |
Інструкція № 12 |
Умови зняття з обліку відрізняються неістотно, що наочно видно з таблиці:
№з/п |
Умова |
Пенсійний фонд України |
Органи соціального страхування |
||
з тимчасової втрати працездатності |
на випадок безробіття |
від нещасних випадків |
|||
1 |
Термін подання заяви про зняття з обліку |
Не встановлено |
10 днів з дня прийняття рішення про ліквідацію |
10 днів з дня прийняття рішення про ліквідацію |
10 днів з дня прийняття рішення про ліквідацію |
2 |
Документи, що подаються |
Заява |
Заява про зняття з обліку із зазначенням правонаступника; рішення власника про ліквідацію: виписка з поточного рахунку в банку |
Заява про зняття з обліку |
Заява про зняття з обліку із зазначенням правонаступника; рішення власника про ліквідацію; виписка з поточного рахунку в банку |
3 |
Обов'°зковість проведення перевірки |
Документальна перевірка розрахунків за платежами |
Документальна перевірка повноти сплати збору протягом 15 днів |
Документальна перевірка повноти сплати збору протягом 10 днів |
Документальна перевірка повноти сплати збору |
Обов'язковою умовою зняття з обліку є відсутність заборгованості за внесками, тобто в разі донарахуван-ня внеску або пені в процесі перевірки донараховані суми потрібно сплатити.
Цілком імовірно, що можна не встигнути в установлений термін за всіма адресами повідомити про рішення засновників ліквідувати підприємство. За несвоєчасне подання заяви про зняття з обліку штрафних санкцій не передбачено.
Процес ліквідації підприємства слід починати зі створення ліквідаційної комісії. Як зазначалося вище, склад ліквідаційної комісії при ліквідації з ініціативи власника нормативними документами не регламентовано. Зазвичай, до комісії, поряд з іншими членами, включають бухгалтера підприємства, який і займається безпосередньо оформленням ліквідаційних заходів. Склад комісії має бути зафіксовано у протоколі та погоджено з органом державної ліквідації.
Зразок такого протоколу наводимо нижче.
Протокол зборів засновників ТОВ «Сфера»
м. Запоріжжя «____»____________200 р.
Склад учасників:
Прізвище, ім'я, по батькові |
Частка в статутному фонді |
Іванов А. А. |
40% |
Петров В. В. |
30% |
Миронов П. П. |
20% |
Круглова Л. Л. |
10% |
Були присутні:
Прізвище, ім'я, по батькові |
Частка в статутному фонді |
Іванов А. А. |
40% |
Петров В. В. |
30% |
Миронов П. П. |
20% |
Порядок денний:
1. Про призначення ліквідаційної комісії.
2. Про встановлення терміну проведення ліквідації і терміну для прийняття претензій кредиторів.
Слухали:
1. З першого питання слухали Іванова А. А., який запропонував створити ліквідаційну комісію в складі директора ТОВ «Сфера» Петрова В. В., менеджера Миронова П. П., головного бухгалтера Федорової П. В.
2. З другого питання слухали:
Петрова В. В., який запропонував провести ліквідацію ТОВ «Сфера» відповідно до чинного законодавства протягом восьми місяців з дати створення ліквідаційної комісії;
Миронова П. П., який запропонував установити термін прийняття претензій кредиторів відповідно до чинного законодавства протягом трьох місяців з дати опублікування інформації про ліквідацію товариства у спеціалізованому З МІ.
Ухвалили:
1. Призначити ліквідаційну комісію в складі директора ТОВ «Сфера» Петрова В. В., менеджера Миронова П. П., головного бухгалтера Федорової П. В.
2. Уповноважити ліквідаційну комісію провести всі потрібні заходи для ліквідації ТОВ «Сфера» протягом восьми місяців з дати створення ліквідаційної комісії.
3. Установити термін прийняття претензій кредиторів відповідно до чинного законодавства протягом трьох місяців з дати опублікування інформації про ліквідацію товариства у спеціалізованому З МІ.
4. Відповідальність за узгодження складу ліквідаційної комісії з державним реєстратором покласти на директора ТОВ «Сфера» Петрова В. В.
Голосували одноголосно.
Робота комісії починається з публікації оголошення про ліквідацію. Зробити це згідно зі ст. 20 Закону № 1 576-ХІІ потрібно в триденний термін з дати призначення комісії. Згідно зі ст. 60 Господарського кодексу ліквідаційна комісія (ліквідатор) розміщує у спеціалізованому ЗМІ оголошення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи з обов'язковим зазначенням термінів пред'явлення претензій кредиторами (не менше двох місяців). Перелік видань, у яких потрібно розмістити оголошення, наведено у ст. 58 Господарського кодексу. До нього входять газета «Урядовий кур'єр», офіційні друковані видання органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства.
Згідно зі ст. 22 Закону № 7551V повідомлення про приняття рішення про ліквідацію повинно містити:
Потім слід здійснити вищеописані заходи щодо зняття з обліку.
Органи податкової служби провадять перевірку за даними податкової та фінансової звітності на дату прийняття рішення про ліквідацію, мета якої— перевірити правильність обчислення і повноту сплати податків до бюджетів усіх рівнів. Якщо в період проведення перевірки здійснювати активну роботу щодо реалізації основних засобів, залишків запасів, погашення заборгованостей з дебіторами-кредиторами, з оплати праці тощо, то, скоріше за все, доведеться спілкуватися з представниками ДПС з приводу перевірки двічі, що цілком зрозуміло, адже зазначені операції спричиняють виникнення зобов'язань зі сплати податків.
Більш раціональним видається інший варіант. Рішення про ліквідацію підприємства не виникає раптово. Це питання, як правило, обговорюється досить довго. Тому перераховані операції (погашення заборгованостей, продаж основних засобів і запасів) як підготовчі заходи можна здійснювати до оформлення остаточного рішення засновників протоколом зборів. У цьому разі ліквідаційний баланс і податкова звітність, подані для перевірки, міститимуть результати потрібних господарських операцій.
Якщо ліквідація підприємства спричинена конфліктом між засновниками, тоді завчасно нічого робити не варто. Доведеться провадити ліквідаційні заходи паралельно з проведенням перевірки або вже після неї. При цьому слід врахувати, що в період проведення перевірок та інших заходів, пов'язаних з ліквідацією, підприємство не звільняється від обов'язку подавати податкову та фінансову звітність.
До складання звітності, що подається для перевірки до органів ДПС, бажано вжити ряд заходів:
1. Провести інвентаризацію матеріальних цінностей. Інвентаризація провадиться відповідно до Інструкції № 69. Згідно з пп. «ж» п. З цієї Інструкції проведення інвентаризації є обов'язковим у разі ліквідації підприємства. Аналогічну вимогу містить і п. 12 Порядку № 419.
Названими нормативними документами конкретно не визначено, на яку дату потрібно її провадити. Тому, на нашу думку, оформити проведення інвентаризації можна як на дату прийняття рішення про ліквідацію, так і в триденний термін після його прийняття. Завдання полягає в тому, щоб результати інвентаризації відобразилися в ліквідаційному балансі, що подається. До проведення інвентаризації доцільно провести списання запасів, які стали непридатними, уцінити до ціни можливої реалізації неліквідні (залежалі) запаси.
Результати інвентаризації матеріальних цінностей слід оформити в установленому порядку і відобразити в бухгалтерському обліку:
2. Провести інвентаризацію розрахунків. Обов'язковим елементом інвентаризації є інвентаризація розрахунків, у процесі якої слід виявити заборгованості з терміном позовної давності, що минув. Щодо інших сум направити акти звірення дебіторам і кредиторам.
Заборгованості з терміном позовної давності, що минув, списуються в такий спосіб:
Підтверджені суми кредиторської заборгованості терміном до трьох років слід погасити коштами, а за їх відсутності — товарно-матеріальними цінностями за узгодженням з кредиторами (що спричинить виникнення валових доходів, валових витрат і податкових зобов'язань з ПДВ). За підтвердженими дебіторськими заборгованостями направити претензії дебіторам, у разі відмови в погашенні — позови до арбітражного суду. Не погашені на дату складання ліквідаційного балансу заборгованості списуються в такому ж порядку, як і прострочені.
За розрахунками з підзвітними особами суми кредиторської заборгованості можна видати коштами. За відсутності грошей можливі різні варіанти. У разі згоди підзвітних осіб можливе погашення заборгованості запасами. У бухгалтерському обліку така операція відображається як реалізація, з метою оподаткування — я" продаж (що спричинить виникнення валових доходів, валових витрат і податкових зобов'язань з ПДВ). Дебіторська заборгованість на сьогодні є малоймовірною, тому що видача грошей під звіт дозволяється лише за умови звітування про раніше видані суми. Проте, якщо видані під звіт суми залишилися непо-верненими, їх можна утримати або внести до каси підприємства.
Заборгованість з оплати праці слід виплатити коштами, за їх відсутності — товарно-матеріальними цінностями за заявою працівників (що спричинить виникнення валових доходів, валових витрат і податкових зобов'язань з ПДВ).
Чинне законодавство списання заборгованості із заробітної плати передбачає лише в разі визнання підприємства банкрутом відповідно до закону. Однак, на нашу думку, навіть якщо підприємство ліквідується з причин, не пов'язаних з банкрутством, депонентську заборгованість і заборгованість з оплати праці, яку видати немає можливості, також слід віднести на доходи від списання кредиторської заборгованості. У такий самий спосіб слід списати на доходи відрахування на соціальне і пенсійне страхування, нараховані на суми списаної заробітної плати.
3. Залишки іноземної валюти продати, валютні рахунки закрити. Курсові різниці, які виникли при цьому, слід врахувати з метою оподаткування в складі валових доходів і витрат.
4. Здійснити списання залишку витрат і доходів майбутніх періодів на доходи і витрат операційної діяльності відповідно. На об'єкти оподаткування ці операції не впливають.
5. Залишки сформованих і невикористаних резервів віднести на доходи. На об'єкти оподаткування ці операції не впливають.
6. Фінансові вкладення у вигляді цінних паперів можуть бути реалізовані за кошти, у рахунок погашення кредиторської заборгованості, при розрахунках із засновниками. Якщо цінні папери продаються дорожче за облікову вартість, це слід врахувати при обчисленні податку на прибуток.
7. Кошти, внесені учасниками (засновниками) понад суму внеску до статутного фонду (наприклад, на поповнення оборотних коштів), повернути коштами або запасами. При поверненні коштами податкові наслідки не виникають. При поверненні запасами або основними засобами ці операції слід розглядати з метою оподаткування як продаж і врахувати при формуванні оподатковуваних оборотів як з прибутку, так і з ПДВ. Не виникають податкові зобов'язання з ПДВ лише в тому разі, якщо повернення внесків засновникам здійснюється тими ж основними засобами, які було внесено ними до статутного фонду.
Після здійснення всіх перелічених заходів і відображення їх в обліку баланс підприємства міститиме в активі лише основні засоби, необоротні матеріальні активи, запаси (матеріали, паливо, обладнання, запчастини, готову продукцію, товари тощо), цінні папери і кошти. Це — активи підприємства, які підлягають розподілу між його учасниками. Пасив балансу відображає джерела утворення цих коштів і включає статутний фонд, додатковий капітал, невикористаний залишок прибутку.
Відрегулювати взаємини з бюджетом можна лише після проведення перевірки. За наявності підтверджених переплат зарахувати їх у сплату недоїмки і нарахованих за звітний період платежів. Це можливо лише в тому разі, якщо переплати і недоїмки значаться за бюджетними платежами одного рівня (у місцевий або державний бюджет). Для цього потрібно подати заяву до ДПІ за місцем реєстрації з проханням здійснити відповідні перерахування. Суми переплат, що залишилися, фінансові органи повинні повернути за заявою платника податків на його розрахунковий рахунок. (Закінчення в наступному номері)
Відповідно до частини п'ятої ст. 60 Господарського кодексу ліквідаційна комісія повинна оцінити майно підприємства, що ліквідується. Оцінювати майно потрібно виходячи з того, що діяльність припиняється. Це, насамперед, впливає на оцінку корисності активів. Якщо в період ліквідаційних заходів продати актив немає можливості, то корисність його дорівнює нулю. У цьому разі оцінюваний об'єкт не відповідає визначенню активу і підлягає списанню на витрати поточного періоду. По суті, оцінка активів в умовах діяльності, що припиняється, зводиться до визначення ціни можливої реалізації Другим важливим моментом є оцінка зобов'язань. Зокрема, потрібно розрахувати виплати при звільненні — компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу (при звільненні працівників за скороченням штату).
Згідно зі ст. 7 Закону № 2658-ІН залучення оцінювача є обов'язковим лише в разі ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств з часткою державної або комунальної власності. При лікві-дації інших підприємств залучення оцінювача можливе, але не обов'язкове. Тобто оцінити майно має право ліквідаційна комісія (ліквідатор). Принципи оцінки (переоцінки) і відображення її в бухгалтерському обліку регулюються відповідними стандартами: ПБО 7, ПБО 8, ПБО 9, ПБО 10, ПБО 11, ПБО 12, ПБО 13, ПБО 26.
Нормативні акти, чинні на сьогодні, не дають однозначного визначення поняття «ліквідаційний баланс». Проаналізувавши нормативні документи, можна дійти висновку, що балансів, які можна назвати ліквідаційними, буде декілька.
1. Баланс, що складається на дату прийняття рішення про ліквідацію, подається до органів ДПС. Якщо до прийняття рішення підготовчі операції, описані вище, не провадилися, то такий баланс нічим не відрізняється від звичайної фінансової звітності, за винятком дати складання, тобто він містить усі наявні статті активів і пасивів. У подальшому слід складати баланс після кожного етапу ліквідаційної процедури. Проміжні баланси подаються лише власникам.
2. Баланс, що складається після закінчення терміну для пред'явлення вимог кредиторами (ст. 111 Цивільного кодексу). Якщо в терміни, установлені для пред'явлення вимог, нові кредитори, тобто раніше невідомі, не з'явилися, то він буде ідентичний першому балансу.
3. Баланс, що складається після оцінки майна і завершення розрахунків з кредиторами (ст. 111 Цивільного кодексу, ст. 60 Господарського кодексу). Оскільки цей баланс відображає фінансовий стан підприємства після ліквідаційної процедури, він, по суті, відображає результати оцінки майна підприємства, що ліквідується. Принципи складання такого ліквідаційного балансу викладені в ПБО 27 і є такими.
Активи, зобов'язання, доходи і витрати належать до діяльності, що припиняється, якщо вони будуть продані, погашені або іншим способом відбудеться їх вибуття в результаті припинення такої діяльності. Фінансові витрати належать до діяльності, що припиняється, якщо зобов'язання, на яке нараховуються відсотки, безпосередньо пов'язано з такою діяльністю (п. 5 ПБО 27). Тобто якщо підприємство ліквідується, то всі перелічені елементи належать до діяльності, що припиняється.
Зобов'язання підприємства, обумовлені вимогами законодавства або прийняті на себе добровільно перед фізичними і юридичними особами, чиї права й інтереси порушуються таким припиненням діяльності (вихідна допомога й інші виплати при звільненні, штрафи, пені за порушення умов договорів тощо), відображаються шляхом створення забезпечення для відшкодування майбутніх витрат згідно з ПБО 11 (п. 8 ПБО 27). Фактично це є відображенням результату оцінки зобов'язань.
Для визначення можливих втрат від зменшення корисності активів, які належать до діяльності, що припиняється, підприємство уточнює їх вартість (п. 9 ПБО 27). Це уточнення є не чим іншим, як відображенням результатів оцінки активів. Якщо затверджений конкретний план припинення діяльності не передбачає продажу активів, то втрати від зменшення корисності активів визнаються в сумі їх залишкової вартості (п. 9 ПБО 27). У такий спосіб списуються активи, продати які немає можливості.
4. Після закінчення ліквідаційної процедури (ст. 20 Закону № 1576-ХІІ) складається ліквідаційний баланс, що подається державному реєстратору. Підписи на цьому балансі повинні бути нотаріально засвідчені. Його достовірність і повнота підтверджуються висновком аудитора.
Ліквідаційний баланс складається за стандартною формою фінансової звітності. Сам баланс не міститиме активів і пасивів, оскільки складається після розрахунків із засновниками (акціонерами). Деякі відмінності є лише у відображенні результату ліквідаційної процедури у Звіті про фінансові результати. Згідно з п. 11 ПБО 27 сума прибутку (збитку) до оподаткування від фактичного вибуття активів і погашення зобов'язань у зв'язку з припиненням діяльності відображається у Звіті про фінансові результати за період, у якому відбулися таке вибуття і погашення, за вписуваним рядком 176 «у т. ч. прибуток (збиток) від вибуття активів і погашення зобов'язань діяльності, що припиняється».
Черговість розподілу коштів підприємства при його ліквідації така:
Якщо майна підприємства недостатньо для задоволення визнаних вимог кредиторів, то згідно зі ст. 110 Цивільного кодексу черговість установлюється згідно зі ст. 31 Закону № 2343-ХІІ. У цій статті така ситуація не розглядається.
Черговість задоволення вимог кредиторів у разі, якщо майна підприємства досить для їх задоволення, установлено ст. 1 12 Цивільного кодексу:
Черговість |
Характер вимог |
Перша черга |
Відшкодування збитку, заподіяного каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю; вимоги, забезпечені заставою або в інший спосіб |
Друга черга |
Вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами; вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної діяльності |
Третя черга |
Розрахунки з бюджетом і державними фондами за податками, зборами, обов'язковими платежами |
Четверта черга |
Інші вимоги |
Майно, що залишилося після виконання перелічених вище зобов'язань, в унітарному підприємстві використовується за вказівкою власника, у господарчих товариствах — розподіляється між учасниками в порядку і на умовах, передбачених установчими документами.
Майно, передане учасниками в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Якщо виникають суперечки щодо виплати боргів товариства, кошти між учасниками не розподіляються до вирішення спорів. Усі розрахунки з працівниками товариства, кредиторами, учасниками повинні бути здійснені в термін не пізніше шести місяців з дати ліквідації підприємства.
За наявності фінансових вкладень до статутних фондів інших підприємств слід завчасно оформити вихід з них, тому що юридичні особи — засновники юридичних осіб ліквідації не підлягають.
Розрахунки із засновниками здійснюються в такому порядку:
кошти (грошові й у вигляді майна), розподілені відповідно до установчих документів пропорційно частці в статутному фонді, є доходами, отриманими в результаті розподілу прибутку підприємства. Якщо до прийняття рішення про ліквідацію будуть нараховані та виплачені дивіденди, то їх оподаткування не має відношення до розрахунків у процесі ліквідації та в цій публікації не розглядається. Нарахування дивідендів у процесі ліквідації неможливо, тому що після прийняття рішення про ліквідацію повноваження переходять до ліквідаційної комісії, а самі засновники вже ніяких рішень приймати не можуть.
Розподіл майна між учасниками може бути здійснено лише після сплати всіх податків до бюджету. На нашу думку, така операція повинна провадитися вже після того, як підприємство «перевірено» з метою зняття з обліку як платника податків. Таким чином може статися, що суми, які видаються засновнику при ліквідації підприємства, залишаться «необкладеними» у джерела виплати. Як показала аудиторська практика, ситуація є цілком реальною. При цьому ні до ліквідованого підприємства, ні до його посадових осіб не може бути застосовано будь-які штрафні санкції, оскільки немає ні юридичної особи, ні її посадових осіб. У такому разі все, що не сплатив емітент корпоративних прав, доведеться сплатити власникам цих прав, тобто самим засновникам.
У засновника — юридичної особи сума отриманих коштів включається до складу валових доходів. Якщо розглядати цю суму як розподіл прибутку, отриманого в результаті діяльності, то з пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР випливає, що не включаються до валового доходу кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такого емітента, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).
У засновника - фізичної особи отримана сума включається до загального оподатковуваного доходу.
Згідно з п. 18.2 ст. 18 Закону № 889-IV обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку в установленому порядку. Оскільки при виплаті податок з доходів не сплачено податковим агентом, то обов'язок декларування отриманого доходу і відповідальність за ухилення від сплати податку (якщо дохід не задекларовано), покладено на фізичну особу — одержувача доходу. Термін подання декларації відповідно до Закону № 2181-ІИ — до 1 квітня року, що настає за звітним.
Декларацію заповнює платник податків самостійно або інша особа, нотаріально на це уповноважена. Якщо заповнює декларацію уповноважена особа, то вона несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання декларації на рівні відповідальності платника податків. Платник податків у цьому разі від такої відповідальності звільняється.
Приклад. Засновники прийняли рішення про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю. На дату прийняття рішення складено баланс. У встановлений термін для пред'явлення претензій нові (невідомі) кредитори не з'явилися.
У встановлений засновниками термін здійснено ліквідаційні заходи:
За результатами перевірок цільовими фондами заборгованості зі сплати внесків не виявлено.
Баланс на дату прийняття рішення про ліквідацію
№ з/п |
Стаття |
Код рядка |
Сума, тис. грн. |
АКТИВ |
|||
1 |
Основні засоби: .» |
|
|
залишкова вартість |
030 |
19,5 |
|
первісна вартість |
031 |
21,8 |
|
знос |
032 |
2,3 |
|
2 |
Виробничі запаси |
100 |
6,5 |
3 |
Товари |
140 |
32,0 |
4 |
Дебіторська заборгованість: |
|
|
чиста реалізациійна вартість |
160 |
5,2 |
|
первісна вартість |
161 |
5,9 |
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
0,7 |
|
5 |
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
14,3 |
6 |
Кошти в національній валюті |
230 |
3,0 |
7 |
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,4 |
8 |
Баланс |
280 |
80,9 |
ПАСИВ |
|||
1 |
Статутний фонд |
300 |
54,0 |
2 |
Нерозподілений прибуток |
350 |
18,5 |
3 |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
6,0 |
4 |
Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом |
550 |
0,8 |
5 |
Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці |
580 |
1,2 |
6 |
Інші поточні зобов'язання |
610 |
0,4 |
7 |
баланс |
640 |
80,9 |
Дані аналітичного обліку________
№з/п |
Елемент |
Сума, тис. грн. |
АКТИВ |
||
1 |
Витрати майбутніх періодів — вартість передплати періодичних видань |
0,4 |
2 |
Розрахунки з дебіторами: |
|
|
прострочена заборгованість |
0,7 |
|
неврегульовані суми |
5,2 |
3 |
Короткострокові фінансові вкладення-—акції |
14,3 |
ПАСИВ |
||
1 |
Розрахунки з кредиторами: |
|
|
прострочена заборгованість (попередня оплата замовників) |
2,9 |
|
підтверджені суми |
3,1 |
2 |
Розрахунки з бюджетом: |
|
|
пдв |
0,6 |
|
утриманий прибутковий податок |
0,2 |
3 |
Інші поточні зобов'язання — заборгованість перед підзвітними особами |
0,4 |
4 |
Розрахунки з оплати праці: |
|
|
депонентська заборгованість (щодо звільнених працівників) |
0,3 |
|
не виплачена працівникам зарплата |
0,9 |
№З/П |
Зміст операції |
Бухгалтерськии запис |
Сума, тис. грн. |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Списання заборгованостей з терміном позовної давності, що минув: дебіторської (у межах резерву сумнівних боргів) |
38 «Резерви сумнівних боргів» |
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» |
0,7 |
кредиторської |
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» |
717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» |
2,9 |
|
2 |
Списання неврегульованої суми дебіторської заборгованості (у сумі, що перевищує резерв) |
944 «Сумнівні та безнадійні борги» |
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» |
5,2 |
3 |
Погашення підтвердженої суми кредиторської заборгованості |
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
3,1 |
4 |
Отримання коштів до каси |
301 «Каса в національній валюті» |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
1,3 |
5 |
Погашення забопгованості перед підзвітною особою |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
301 «Каса в національній валюті» |
0,4 |
6 |
Видача заробітної плати |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
301 «Каса в національній валюті» |
0,9 |
7 |
Списання депонентської заборгованості на інший операційний дохід |
662 «Розрахунки з депонентами» |
717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» |
0,3 |
8 |
Віднесення витрат і доходів, що виникли при списанні заборгованостей, на фінансові результати |
717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» 791 «Результат основної діяльності» |
791 «Результат основної діяльності» 944 «Сумнівні та безнадійні борги» |
3,2
5,2 |
9 |
Списання витрат майбутніх періодів на адміністративні витрати |
92 «Адміністративні витрати» |
39 «Витрати майбутніх періодів» |
0,4 |
10 |
Списання адміністративних витрат |
791 «Результат основноїдіяльності» |
92 «Адміністративні витрати» |
0,4 |
11 |
Реалізація товарів за закупівельною ціною з урахуванням ПДВ (32x1,2) |
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» |
702 «Дохід від реалізації товарів» |
38,4 |
12 |
Реалізація запасів (матеріалів) за ціною придбання з урахуванням ПДВ (6,5 х 1,2) |
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» |
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» |
7,8 |
13 |
Списання зносу основних засобів, що підлягають реалізації |
131 «Знос основних засобів» |
104 «Машини та обладнання» |
2,3 |
14 |
Реалізація основних засобів за балансовою (залишковою) вартістю з урахуванням ПДВ (19,5x1,2) |
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |
742 «Дохід від реалізації необоротних активів» |
23,4 |
15 |
Надходження оплати за реалізовані активи: основні засоби запаси |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» 311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» |
23,4
46,2 |
16 |
Нарахування ПДВ від реалізації: основних засобів |
742 «Дохід від реалізації необоротних активів» |
641 «Розрахунки за податками» |
3,9 |
товарів |
702 «Дохід від реалізації товарів» |
641 «Розрахунки за податками» |
6,4 |
|
матеріалів |
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» |
641 «Розрахунки за податками» |
1,3 |
|
17 |
Віднесення на фінансові результати суми реалізації без ПДВ: основних засобів |
742 «Дохід від реалізації необоротних активів» |
793 «Результат іншої звичайної діяльності» |
19,5 |
товарів |
702 «Дохід від реалізації товарів» |
791 «Результат основної діяльності» |
32,0 |
|
матеріалів |
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» |
791 «Результат основної діяльності» |
6,5 |
|
18 |
Списання залишкової вартості реалізованих об'єктів основних засобів |
972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» |
104 «Машини та обладнання» |
19,5 |
19 |
Списання реалізованих запасів: товарів |
902 «Собівартість реалізованих товарів» |
281 «Товари на складі» |
32,0 |
матеріалів |
943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» |
201 «Сировина та матеріали» |
6,5 |
|
20 |
Списання собівартості реалізованих об'єктів основних засобів |
793 «Результат іншої звичайної діяльності» |
972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» |
19,5 |
21 |
Списання собівартості реалізованих запасів: товарів |
791 «Результат основної діяльності» |
902 «Собівартість реалізованих товарів» |
32,0 |
матеріалів |
791 «Результат основної діяльності» |
943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» |
6,5 |
|
22 |
Здійснення розрахунків з бюджетом: перерахування заборгованості зПДВ |
641 «Розрахунки за податками» |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
0,6 |
перерахування нарахованих від продажу запасів і основних засобів податкових зобов'язань зПДВ |
641 «Розрахунки за податками» |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
11,6 |
|
перерахування прибуткового податку при виплаті заборгованості з оплати праці |
641 «Розрахунки за податками» |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
0,2 |
|
23 |
Списання фінансових результатів операційної діяльності на прибуток(збитки) |
442 «Непокриті збитки» |
791 «Результат основної діяльності» |
2,4 |
№з/п |
Стаття |
Код рядка |
Сума, тис. грн. |
АКТИВ |
|||
1 |
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
14,3 |
2 |
Кошти в національній валюті |
230 |
55,8 |
3 |
Баланс |
280 |
70,1 |
ПАСИВ |
|||
1 |
Статутний фонд |
300 |
54,0 |
2 |
Нерозподілений прибуток |
350 |
16,1 |
3 |
Баланс |
640 |
70,1 |
Після здійснення всіх вищеописаних процедур засновникам повертається внесок до статутного фонду в сумі 54 тис. грн. і виплачується прибуток, що утворився в результаті діяльності підприємства. Форма розрахунку може бути будь-якою — готівкою, безготівковою. При передачі акцій потрібно оформити відповідні документи.
Оподатковуваною є лише сума отриманої частки прибутку.
Ліквідаційний баланс, що подається до органів державної реєстрації, не містить активів і пасивів.