Цивільним кодексом, який набрав чинності 1 січня 2004 року, істотно змінено правовий статус фізичної особи у цивільно-правових відносинах. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки) виникає у момент її народження. За законом фізична особа наділена особистими немайно-вими, майновими та іншими цивільними правами. Фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має цивільну дієздатність — повну, часткову чи неповну.
Частковою цивільною дієздатністю Кодекс наділяє особу, яка не досягла 14 років. Вона має право: на самостійні дрібні побутові правочини, що задовольняють побутові потреби такої особи, відповідають її розвитку і стосуються предмета, який має невисоку вартість (наприклад, купувати харчові продукти, дарувати недорогі речі). Окрім того, може реалізовувати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності (йдеться, зокрема, про власноручні вироби декоративного мистецтва, виконання власних музичних творів тощо). Малолітня (у віці до 14 років) особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Неповну цивільну дієздатність мають неповнолітні (від 14 до 18 років). За ними право вчиняти набагато більше правочинів. Цивільним кодексом їм дозволено, зокрема: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами; бути учасником (засновником) юридичних осіб-фірм, товариств (якщо це не заборонено законом чи установчими документами самої юридичної особи); самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім'я.
Повну цивільну дієздатність має той, хто досяг повноліття — 18 років. Але в окремих випадках повну цивільну дієздатність може бути надано і неповнолітній особі. Це можливо:
Цивільно-правовий статус фізичної особи-підпри-ємця регулюють статті 50— 54 Цивільного кодексу.