За загальним правилом, завдана фізичній чи юридичній особі майнова шкода відшкодовується у повному обсязі тим, хто її завдав. Водночас встановлюються винятки з цього правила, в окремих випадках відшкодувати моральні чи матеріальні збитки дійсно може бути зобов'язано потерпілого від незаконного заволодіння транспортним засобом ■— злочину, передбаченого ст. 289 Кримінального кодексу. Транспортний засіб — автомобіль — вважається джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом і завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Але у випадку, коли неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Тобто якщо власник (володілець) залишив свій автомобіль на вулиці з увімкненим двигуном, незачиненими дверцятами тощо, а його, скориставшись недбалістю власника, викрали та вчинили дії, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, то відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу відшкодовувати збитки доведеться спільно викрадачу автомобіля та його власнику (володільцю). Частку вини власника (володільця) об'єкта визначить суд з урахуванням обставин, що мають, як зазначено в законі, істотне значення (іншими словами, враховується те, наскільки істотно ці обставини сприяли неправомірному заволодінню транспортним засобом чи іншим об'єктом).