Відповідь.
Мінімальна заробітна плата — це державна соціальна гарантія, обов язкова на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Законом від 17.06.2004 р. №1801-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" з 1 вересня 2004 р. встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 237 грн. на місяць.
Отже, підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання зобов'язані запровадити з 1 вересня п.р. новий розмір мінімальної заробітної плати — 237 грн. на місяць.
У разі відпрацювання місячної норми праці заробітна плата працівників не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати. Якщо працівником не відпрацьовано норму праці, оплата (доплата до розміру мінімальної заробітної плати) провадиться пропорційно до відпрацьованої норми праці.
Підприємства небюджетної сфери відповідно до п.2.2 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004—2005 роки тарифну ставку робітника І розряду встановлюють у розмірі не менш як 120% законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. За скрутного фінансового стану підприємства в колективному договорі може бути встановлено умови оплати, нижчі від норм, передбачених генеральною, галузевою чи регіональною угодами. При цьому норми колективного договору, що допускають оплату праці, нижчу від норм, визначених генеральною, галузевою чи регіональною угодами,-.«ле не нижчу від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців (ст. 14 Закону України "Про оплату праці").
Якщо на підприємстві, відповідно до колективного договору, встановлено меншу норму тривалості робочого часу, в тому числі режимів роботи з неповним робочим днем (тижнем, місяцем), ніж це передбачено ч. 1 ст.50 КЗпП України, оплата праці за цю відпрацьовану норму праці провадиться за повною тарифною ставкою (денною), за повним окладом і- не може бути меншою від законодавчого розміру мінімальної заробітної плати, встановленого для нормальної тривалості робочого часу (237 грн. за місяць).
Отже, виконання працівником норми робочого часу, встановленої в колективному договорі, в тому числі за режиму роботи з неповним робочим днем (тижнем, місяцем), є умовою, що гарантує йому нарахування заробітної плати в розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату.
Якщо за цю виконану норму праці працівникові нараховано заробітну плату, меншу від розміру мінімальної заробітної плати, йому потрібно доплатити до її рівня.
Пропорційно ж до відпрацьованого часу або залежно від виробітку оплата праці провадиться у випадках, передбачених ст.56 КЗпП, а саме: за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом як у разі прийняття на роботу, так і згодом. Наприклад, на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда, або доглядає за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, тощо.
На листи відповідають фахівці управління організації заробітної плати Мінпраці України