Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Місцеві податки і збори відповідно до ст. 143 Конституції України встановлюють територіальні громади сіл, селищ, міст безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, які в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктами 24 і 28 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Статтею 15 цього Закону визначено, що до місцевих зборів (обов'язкових платежів) належить ринковий збір. Відповідно до п. З зазначеної статті місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. При цьому ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього збору.
Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Декрет № 56-93). Відповідно до ст. 18 цього Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів.
Ринковий збір — це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари (ст. 4 Декрету № 56-93).
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної плати — для громадян і трьох мінімальних заробітних плат — для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.
Указом Президента України від 28.06.99 р. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» (за текстом — Указ № 761/99) встановлено, що ринковий збір — це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо. Платниками ринкового збору є юридичні особи всіх форм власності,їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи. Відповідно до ст. З Указу № 761/99 ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку.
Статтею 5 Указу визначено, що у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентній п'яти розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку — у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі виявлення у торговців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 (зареєстровані в Мін'юсті України 22.03.2002 р. за № 288/6576. зі змінами та доповненнями, за текстом — Правила) торговельне місце — це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в Правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Пунктом 18 Правил визначено, що за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 23 Правил продавці на ринках зобов'язані сплачувати ринковий збір до початку торгівлі. При справлянні ринкового збору початком торгівлі вважається час, що настає через дві години з початку роботи ринку. Після закінчення двох годин від початку роботи ринку ринковий збір сплачується продавцем до зайняття торговельного місця. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й за інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) з видачею касових чеків. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуг за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється. Відповідальність за сплату ринкового збору несуть продавці на ринку та адміністрація ринку відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування, справляється за кожний день торгівлі і сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку.
Крім вищезазначеного, п. 16 Правил визначено, що на торговельному місці продавця (юридичної особи) має бути встановлена табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю; прізвища, ім'я та по батькові продавця та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. На торговельному місці продавця (фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності) встановлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію: прізвища, ім'я, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Продавець повинен мати при собі документи про сплату ринкового збору та послуг ринку; належним чином оформлену особисту медичну книжку в разі продажу продоволь-' чих товарів (для суб'єктів підприємницької діяльності); копії документів, що підтверджують якість і безпеку продукції та товарів; у разі реалізації тропічних плодів — копії документів, що підтверджують їх походження та проходження фітосанітарного контролю; висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку в разі продажу продуктів тваринного і рослинного походження.
У разі використання торговельного місця на умовах оренди у продавця має бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди — копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).
Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи.
Таким чином, документальним підтвердженням права займати торговельні місця на ринках є документи про сплату ринкового збору та інші документи, визначені Правилами торгівлі на ринках.
З метою впорядкування та встановлення єдиного підходу до відбору, планування і підготовки до проведення контрольних перевірок органами державної податкової служби ринків, повноти та своєчасності справляння ринкового збору, дотримання вимог Указу № 761/99 та Декрету № 56 93 наказом ДПА України від 10.11.2004 р. № 636 затверджено зразок форми Посвідчення на право проведення контрольних перевірок ринків органами державної податкової служби, зразок форми Акта (довідки) про результати контрольної перевірки повноти та своєчасності справляння ринкового збору ринком та зразок форми Акта про результати контрольної перевірки платника ринкового збору, а також органам державної податкової служби доручено оформляти посвідчення та результати перевірок відповідно до затверджених зразків форм.
Право на проведення контрольної перевірки ринку надається на підставі посвідчення, яке оформляється на бланку податкового органу, завіряється гербовою печаткою і підписується керівником податкового органу або особою, яка виконує його обов'язки.
Посвідчення на перевірку видається окремо на кожного працівника, який бере участь у перевірці.
Посвідчення на право проведення документальної перевірки реєструються в спеціально заведеному для цих цілей журналі, який ведеться канцелярією в цілому по ДПІ (СДПІ ВПП).
У посвідченні в обов'язковому порядку вказуються підстави для проведення перевірки та дата її проведення.
Продовження терміну проведення перевірки, зазначеного в посвідченні на перевірку, здійснюється лише за дозволом керівника податкового органу (особи, яка виконує його обов'язки) згідно зі службовою запискою керівника структурного підрозділу, який очолює перевірку.
У разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору або виявлення у торговців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків перевіряючими складається акт про результати контрольної перевірки платника ринкового збору.
При проведенні контрольної перевірки також складається акт перевірки ринку щодо повноти та своєчасності справляння ринкового збору, а у разі відсутності порушень — довідка.
Акт (довідка) складається удвох примірниках і підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірку, та керівництвом ринку. Один примірник надається керівнику ринку, а другий залишається в структурному підрозділі, працівник якого склав цей акт (довідку).
У разі якщо керівництво ринку відмовляється від підписання акта перевірки посадовими особами органів державної податкової служби складається акт у довільній формі, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті зазначається про факт ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника ринку зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків. Акт відмови від підпису підписується не менш як трьома особами.