Згідно із Законом № 2535-ХІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом № 161-ХІІ.
Згідно зі ст. 6 Указу № 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, плати (податку) за землю.
Разом з тим п. 6 постанови № 507 визначено, що такий суб'єкт малого підприємництва звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Тобто зазначений суб'єкт малого підприємництва звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Оскільки йдеться про земельні ділянки, на яких розташовано надане в оренду нерухоме майно виробничо-технічного призначення, то орендодавець — власник зазначеного майна повинен сплачувати податок на землю, на якій розташоване майно, що здається в оренду.